Наприклад, при аналізі об'єму виробництва по вартості (В) залежно від кількості продукції (N) і її ціни (С), об'єм виробництва в вартісному виразі може бути визначений по формулі (В = N С), а при аналізі об'єму виробництва по вартості (В) залежно від використовування основних фондів він може бути визначений по формулі (В = F f). (F – вартість основних фондів, f - фондовіддача). Потім по кожному проміжному показнику 1-го рівня розчленовування залежно від мети аналізу розглядаються формули їх розрахунку і встановлюються проміжні показники „і-го” рівня розчленовування. Наприклад, кількість продукції в натуральному виразі (N) може бути визначений по формулі (N = n T П), якщо мета аналізу - залежність (N) від кількості обладнання (n), часу його роботи (Т), і годинної продуктивності (П); або по формулі (N = q W), якщо мета аналізу - залежність (N) від чисельності (q) і продуктивності праці (W).
Мал.. 2. Приклад факторної моделі валової продукції.
Після встановлення проміжних показників 2-го рівня розчленовування вони оцінюються з погляду їх приналежності до показників, що відображають техніко-технологічний рівень виробництва, і можливості їх подальшого розчленовування. Наприклад, у формулі ( N = n T П) “n” відображає апаратурне оформлення технологічного процесу і відноситься до початкових показників, подальше розчленовування яких не проводится. З другого боку, в даній формулі “П”, хоча і відноситься до початкових показників, все ж таки може бути розчленований далі. Так, для обладнання переривчастої дії “П” відповідно до формули (Vз = Кв / Тц) залежить від об'єму завантаження (Vз ) апарату, тривалості циклу виготовлення продукції (Тц) і коефіцієнта виходу готової продукції ( Кв ).
Повторюючи процедуру розчленовування узагальнюючого показника по складових показника 2-го рівня розчленовування аналітик опускається на 3- й і подальші рівні розчленовування, згідно формулам розрахунку проміжних показників. Глибина розчленовування, як було вказане вище, обмежується, з одного боку, можливістю подальшого розчленовування показників і областю початкових показників, а з другого боку, визначається метою аналізу, що проводиться.
В основі розробки формул розрахунку впливу чинників на узагальнюючі показники лежать формули залежності результативних показників від проміжних або початкових показників. Основним інструментом розробки формул є метод “ланцюгових підстановок”.
Суть методу “ланцюгових підстановок” полягає в наступному. Вплив різних чинників на узагальнюючі показники визначається шляхом послідовної заміни базового значення кожного проміжного показника (згідно формулі розрахунку узагальнюючого показника) на аналізоване значення. При цьому, в першу чергу заміна проводиться по кількісним (об'ємним) показникам, а потім по якісним. Якщо у формулі декілька кількісних і якісних показників, то послідовність підстановок визначається економічною суттю показників.
Метод “ланцюгових підстановок” можна проілюструвати на наступних прикладах.
Приклад 1. Модель двохчинника типу В = Х*С ( Х - кількісний, а С - якісний показник ).
Початкова формула : Вб = Хб * Сб (“б” - базове значення).
1-ша підстановка - В1 = Ха * Сб, а вплив чинника (Х) на показник (В) визначається по формулі DВх = В1 - Вб = Ха * Сб - Хб * Сб = DХ * Сб , (“а”- аналізоване значення D Х - зміна показника).
2-га підстановка - В2 = Ха * Са, а вплив чинника (С) на показник (В) визначається по формулі : Вс = В2 - В1 = Ха * Са - Ха * Сб = DС * Ха (DС - зміна показника).
Приклад 2. Модель двохчинника типу В = С / Х (Х - кількісний, а С - якісний показник). Початкова формула - Вб = Сб / Хб
1-ша підстановка - В1 = Сб / Ха, а вплив чинника (Х) на показник (В) визначається по формулі: Вх = В1 - Вб = Сб / Ха - Сб / Хб.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.