може відбуватися за рахунок зниження монотонності та підвищення змістовності праці.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОНОТОННОСТІ ПРАЦІ
1.1. СУТНІСТЬ МОНОТОННОСТІ ПРАЦІ
Важливим мотивом високопродуктивної праці є змістовна робота, яка стимулює творчу активність та ініціативу працівника, розвиває його фізіологічний та інтелектуальний потенціал. Проте, загальна тенденція в розвитку сучасного виробництва полягає в тому, що науково-технічний прогрес звільняє працівника від важкої фізичної праці і переключає його на виконання операцій, які вимагають переважно участі психічних функцій. Він же (науково-технічний прогрес) часто супроводжується надмірним розчленуванням технологічного процесу на прості операції або її елементи. Поопераційний поділ праці набув особливого поширення в потоково-конвеєрному, масовому, автоматизованому виробництві, де на робочому місці постійно або тривалий час виконується одна або обмежена кількість операцій.
При напівавтоматичному виробництві людина виключається з процесу власне обробки предмета праці. Її завдання обмежуються виконанням простих операцій з обслуговування обладнання.
Автоматизація різко змінює роль людини у виробничому процесі. Працівник управляє механізмом, що вимагає досконалого знання обслуговуваного апарата. Втручання людини в роботу автоматів може бути частим при виконанні простих дій або розрахованим на тривалу роботу зі складною програмою дій. Основною рисою діяльності працівника в цих умовах є готовність до дій і пов’язана з нею швидкість реакцій. Такий функціональний стан працівника характеризується як «оперативний спокій», що супроводжується сильним нервовим напруженням [8].
Диференціація праці отримала свій вияв у потоково-конвеєрній організації виробництва, при якій висока продуктивність забезпечується за рахунок автоматизації рухових навичок, мінімізації часу на виконання операцій, заданого ритму і темпу роботи. Конвеєрна праця набуває виразних рис монотонності [10].
На сьогоднішній день введена механізація праці зменшує навантаження в першу чергу на крупні м’язи, підвищує значення дрібних груп м’язів і ускладнює програму дій. У руховій активності особливого значення набувають швидкість і точність рухів, тонка градація м’язових зусиль при керуванні механізмами. З переходом від індивідуального до дрібносерійного і крупносерійного виробництва посилюється роль рухових функцій і зменшується програмуюча діяльність працівника. Також останнім часом загострилася проблема впливу на людину новітніх технологій, пов’язаних, зокрема, з автоматизацією майже всіх функціональних сфер виробництва. Найбільшого поширення в розвинених країнах набувають гнучкі виробничі системи, які працюють під контролем електронно-обчислювальних машин. Сюди належать автоматизовані завантажувально-транспортні системи; центри механічної обробки; мережа для передачі інформації тощо.
Науково-технічний прогрес в будь-якому випадку несе за собою певні дії та наслідки, які є як позитивними, так і негативними.
Негативні наслідки новітніх технологій проявляються в:
— посиленні темпу роботи і монотонності;
— підвищенні шуму;
— ізоляції працівника в техногенному середовищі;
— обмеженні контактів внаслідок прив’язки до терміналів ЕОМ;
— розвитку несприятливих психічних станів;
— нервових навантаженнях за незначних фізичних;
— можливостях травматизму.
Комп’ютеризація виробництва також перетворюється на складну проблему, яка вимагає врахування адаптаційних можливостей людини до дисплейної техніки і дотримання відповідних вимог.
Позитивні наслідки використання дисплейної техніки пов’язані зі скороченням часу обігу документів, підвищенням продуктивності праці. Проте дослідження, проведені в США, Швейцарії та інших країнах, показали, що робота з обслуговування дисплеїв супроводжується підвищеним напруженням зору; інтенсивністю і монотонністю праці; переважанням статичних навантажень, нервово-пси¬хічним напруженням.
Якщо розглядати питання монотонності праці, доцільним було б чітко визначати це поняття та удосконалити знання щодо його сутності.
Відповідно до визначення з підручника “Фізілогія та психологія праці” монотонністю праці є чинник трудової діяльності, який характеризує рівень різноманітності та темп праці.
Монотонність у перекладі з грецької означає одноманітність. В психологічній літературі поняттям «монотонність» характеризують особливий психічний стан, який виникає у людини як реакція на одноманітну і бідну на враження діяльність. У соціально-економічній літературі монотонність пов’язується з надмірним розчленуванням трудового процесу на прості елементи (операції) [8].
Дане питання за сучасних тенденцій майже не розглядається, інформація
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.