Економічний зміст вивчення собівартості зернової продукції.Застосування методу аналітичних групувань

Полтавська  державна аграрна академія

Навчально-науковий інститут економіки та бізнесу

Факультет обліку та фінансів

Кафедра економічної теорії та економічних досліджень

КУРСОВА  РОБОТА

 по дисципліні  «СТАТИСТИКА»

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) __1___ курсу ______ групи факультету _________________________

напряму підготовки__________________

___________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

___________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, ПІБ)  

Національна шкала ________  

Кількість балів: ___________

Оцінка:  ECTS ____________

Полтава  - 20 17 рік

План

ВСТУП.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1. Економічний зміст  вивчення собівартості зернової продукції

1.2. Методологічні підходи спостереження та аналізу собівартості зернової продукції

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ТА ДИНАМІКИ СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 

2.1. Аналіз динаміки собівартості зернової продукції

2.2.Виявлення тенденцій собівартості зернової продукції

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ТА ВИВЧЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 

3.1. Застосування методу аналітичних групувань

3.2. Дисперсійний аналіз  (кореляційно-регресійний аналіз)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вступ

Серед проблем глобального масштабу, що викликають обгрунтовану тривогу людини, однією з головних є продовольча. Продовольча проблема, в якому масштабі її ні розглядати як світову або що стосується країн, що розвиваються, представляє собою складний комплекс взаємопов'язаних питань.

Продовольство - широке поняття, що включає величезний асортимент продуктів, до яких відносяться продукти життєво необхідні, задовольняють потреби людини в калорійної їжі і забезпечують фізіологічне і виробниче функціонування організму. Зерно прямо чи опосередковано є основною або однією з найважливіших складових частин більшості продуктів продовольства. Значна його частина використовується на продовольство, випічку хліба, виготовлення макаронних і кондитерських виробів, різних круп. Велика кількість зерна направляється на потреби тваринництва, як концентрований корм для худоби, свиней і птахів. Частина врожаю піддається промисловій переробці для одержання спирту, крохмалю та іншої цінної продукції. У сучасних умовах нарощування виробництва зерна і підвищення його якості - головні умови вирішення продовольчої проблеми. Низькі темпи збільшення валових зборів, значні коливання виробництва хліба по роках лихоманять економіку країни. Держава відчуває значні труднощі, змушений імпортувати велику кількість зерна, що призводить до виснаження обмежених запасів золотої валюти.

Метою даної курсової роботи  є виявлення тенденцій собівартості 1ц зернової продукції в ФГ «Козацьке".

Об'єктом дослідження є ФГ «Козацьке". При дослідженні в процесі роботи були використані такі засоби: метод аналітичних групувань та дисперсійний аналіз  (кореляційно-регресійний аналіз). Дані для дослідження були взяті за період 2012-2016 років, а також економічна література, довідково-нормативні матеріали.

РОЗДІЛ І.

 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1. Економічний зміст  вивчення собівартості зернової продукції

1.2. Методологічні підходи спостереження та аналізу собівартості зернової продукції

РОЗДІЛ 2.

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ТА ДИНАМІКИ СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1. Аналіз динаміки собівартості 1 ц зернової продукції

Щоб визначити напрямок і розмір змін рівнів ряду динаміки 1ц зернової продукції по роках використала такі аналітичні показники ряду динаміки: абсолютного приросту, коефіцієнту і темпу зростання, темпу приросту і абсолютного значення одного відсотку приросту.

Абсолютний приріст капітальних вкладень (А) характеризується різницею між двома рівнями ряду динаміки (Y).

Базисні абсолютні прирости визначено як різницю всіх рівнів ряду до одного, прийнятого за базу порівняння:

А=Y- Y..

Ланцюгові абсолютні прирости одержуємо як різницю даних наступного і попереднього року:

А=Y- Y.

Коефіцієнт зростання базисний (К) – це відношення наступного рівня до базисного, а коефіцієнт зростання ланцюговий (К) – відношення наступного рівня до попереднього:

К=;                К=.

Темп зростання зернової продукції по роках (Т) – це коефіцієнт зростання, виражений у відсотках:

Т=К∙ 100;       Т=К∙ 100.

Темп приросту базисний (Т) – відношення абсолютного приросту до початкового (базисного) рівня, виражене у відсотках, а темп приросту ланцюговий (Т) – відношення абсолютного приросту до попереднього, виражене у відсотках:

Т=∙ 100;        Т= ∙ 100.

Темпи приросту (базисний і ланцюговий) можна визначити як різницю між відповідними темпами зростання та 100 відсотками за формулами:

Т=Т- 100;         Т=Т- 100.

Абсолютне значення одного відсотку приросту (n) – це частка від ділення абсолютного приросту до відповідного показника темпу приросту:

n =.

Для зручності проведення розрахунку аналітичних показників ряду динаміки 1 ц зернової продукції мною було застосовано табл 1.

Таблиця 1

Розрахунок аналітичних показників ряду динаміки

собівартості 1ц зернової продукції