Поздовжній профіль залізниці . Довжина станційного майданчика. Границі ділянок напружених і вільних ходів, страница 4

Категорія лінії й під'їзної колії	Корисна довжина приймально-відправних шляхів, у м
	1250	1050	850
Насипи (горби),уступи й поглиблення (ями) профілю з висотою спуска до 10 м.
I-II III IV V	8 10 12 --	12 15 16 --	13 20 20 30
Виїмки (ями) профілю з висотою спуска більш 10 м.
I – II III IV V	5 6 8 --	6 8 10 --	8 10 12 20

Для мого варіанта найбільша алгебраїчна різниця ухилів суміжних елементів при II категорії залізниць і корисній довжині приймально-відправних шляхів 850 м буде дорівнювати:

-  при насипах, уступах і поглибленнях профілю з висотою спуска до 10 м - 13⁰/₀₀,

-   при виїмках, уступах і поглибленнях профілю з висотою спуска більше 10 м – 8⁰/₀₀.

У місцях розташування  штучних споруд  проводиться перевірка двох умов нормальної роботи штучних споруд:

-  проектування плану й профілю лінії в межах розміщення штучних споруд;

-  забезпечення достатності висоти насипу; 

Труби допускається проектувати на будь-якій комбінації  елементів поздовжнього профілю й плану. Висота насипу перевіряється на пропуск високих вод повторюваністю 1 раз в 300 років.

Проектна лінія наноситься по оцінках крапок переломного  профілю, які підраховуються по формулі геодезії. Відмітка  крапки наступної дорівнює відмітці  крапки попередньої плюс (на підйомі) або мінус (на спуску) добуток ухилу на довжину елемента, вираженої  в кілометрах.

                                       Н_пром=Н_попер±(i×l), м                                             (3.1)

де Н_попер – попередня відмітка, м;

i – ухил, ⁰/₀₀;

l – довжина елементу, м.

Робочі відмітки  обчислюються як  різниця проектних відмітки  і відмі-ток поверхні землі відповідних крапок. На профілі робочі відмітки пишуться на видаленні 5 мм  від проектної лінії  в насипів – зверху, у вилучень – знизу.

Після проектування схематичного поздовжнього профілю проводяться розрахунки стоку поверхневих вод малих штучних споруд.

                                                  Н_р=Н_пр-Н_з, м                                              (3.2)

де Н_пр – проектна відмітка землі, м;

Н_з - відмітка землі,м.

4.  ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ І ОТВОРІВ ШТУЧНИХ СПОРУД

Водопропускні  труби  в  насипах становлять, як  і мости, близько  половини  всіх штучних споруд. Область застосування труб – малі водотоки, що діють головним чином періодично ( при випаданні дощів, таненні снігу і т.д.).

Отвори труб не перевершують 6 м, але в більшості випадків застосовуються до 2 м. Для збільшення водопропускної здатності поряд з одноочковими трубами застосовують двох, трьох – і навіть чотири очкові труби.

У порівнянні з мостами труби для тих же  витрат води переважніше. Вони дешевше й простіше в експлуатації. Перебуваючи в нижній частині насипу, труби не змінюють умов проходу поїздів і самі малочутливі до поїзного навантаження. Труби застосовують іноді для прокладки місцевих доріг через насип, а також у якості колекторів для газопроводів і інших комунікацій.

По  матеріалу розрізняють труби залізобетонні, бетонні,  кам'яні, металеві. Дерев'яні  труби, що зустрічаються  на  деяких  північних дорогах,  для  нового  будівництва не допускаються.

У наш час поширення  одержали типові залізобетонні й бетонні труби  круглого  й прямокутного перетину.

Бетонні труби можуть застосовуватися без обмеження, як на періодичних, так і на постійних водотоках.

Залізобетонні труби без обмеження застосовуються тільки на періодичних водотоках.

Добір типу й отвору труби проводиться по розрахунковій  очікуваній  витраті води із імовірною повторюваністю 1 раз в 100 років з  урахуванням  акумуляції.  Труба  буде  підібрана правильно в тому випадку, коли розрахункова витрата води, яка може бути пропущена  буде рівна або трохи більше розрахункової очікуваної витрати  із імовірною повторюваністю             1 раз  в 100 років з урахуванням акумуляції.