СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬОСУДИННОГО ЗГОРТАННЯ КРОВІ В АКУШЕРСТВІ
Дисеміноване внутрішньосудинне згортання  (ДВЗ) крові –  патологічний синдром, в
основі якого лежить активація судинно-тромбоцитарного або коагуляційного
гемостазу (зовнішнього або внутрішнього), внаслідок чого кров спочатку
згортається у мікроциркуляторному руслі, блокує  його фібрином та і клітинними
агрегатами, а при виснаженні потенціалу згортаючої і протизгортаючої систем,
втрачає здатність до згортання, що проявляється профузною кровотечею та
розвитком синдрому поліорганної недостатності.
1. Чинники ризику виникнення ДВЗ-синдрому в акушерстві:
- емболія навколоплодовими водами;
- шок (геморагічний, анафілактичний, септичний);
- відшарування плаценти;
-   прееклампсія тяжкого ступеняю;
- еклампсія;
- сепсис;
- септичний аборт;
- синдром масивної гемотрасфузії;
- трансфузія несумісної крові;
- внутрішньоутробна смерть плода;
- позаматкова вагітність;
-    операція кесарівський
розтин; 
- екстрагенітальні захворювання вагітної (вади серця, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, тяжкі захворювання нирок та печінки).
2. Класифікація ДВЗ –синдрому:
За клінічним перебігом:
- гострий;
- підгострий;
- хронічний;
- рецидивуючий.
За клінічніми стадіями перебігу:
І - гіперкоагуляція;
ІІ - гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу;
ІІІ - гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу;
ІV - повне незгортання крові.
 
3. Діагностика
 
Таблиця
1. Основні клініко-лабораторні ознакипрояви стадій
ДВЗ-синдрому.
| Стадії ДВЗ- синдрому | Клініко – лабораторні прояви | 
| І – гіперкоагуляція | Кров із
  матки згортається на 3-й хв. і швидше Згортання венозної крові нормальне Хронометрична гіперкоагуляція Етаноловий тест (ЕТ) (+) Гіперагрегація тромбоцитів APACHE II < 20 балів ГРДС I - ІI стадії | 
| ІІ – гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу | Кров із матки згортається уповільнено більше, ніж за 10 хв. Петехіальний тип
  кровоточивості Хронометрична гіперкоагуляція, згусток крихкий APACHE II 20 - 25 балів ГРДС II – ІV стадія | 
| ІІІ – гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу | Кров із матки не згортається Кров із вени згортається досить повільно, згусток швидко лізується Змішаний тип кровоточивості Хронометрична гіпокоагуляція АРАСНЕ II 25 - 30 балів ГРДС II – ІV стадія | 
| ІV – повне незгортання крові. | Тотальна геморагія Кров із
  матки та ГРДС III – IV стадія | 
 
І стадія – гіперкоагуляція
У залежності від клініки та тяжкості перебігу основного захворювання у
цій стадії ДВЗ-синдрому можуть спостерігатися клінічні ознаки гострого
респіраторного диістрес-синдрому (ГРДС),
починаючи від легких стадій і закінчуючи найтяжчими, при яких навіть застосуваннямвикористанням
сучасних методів респіраторної підтримки не вдається забезпечити адекватний
газообмін у легенях.  
Наслідками гіперкоагуляції можуть бути:
-    появалення
або прогресування фето-плацентарної недостатності;
- поглиблення тяжкості гестозу;
- зниження матково-плацентарного кровотоку, формування у плаценті зон інфаркту та підвищення вірогідності її відшарування;
- посилення анемії;
- розвиток дихальної недостатності за рахунок прогресування ГРДС;
- порушення гемодинаміки із розвитком симптомів централізації кровообігу;
- розвиток енцефалопатії.
Поява ув крові
активованих факторів  тромбіну призводить до скорочення часу згортання (проба Лі-Уайта,
активованого часу згортання крові (АЧЗК), активованого часткового
тромбінового часу  (АЧТЧ), тромбінового часу (ТЧ),  активованого часу
рекальцифікації (АЧР) (таблиця 2). 
Виникнення кровотечі у цій стадії не пов’язане з порушеннями згортання крові.
У залежності від основної нозологічної форми захворювання клінічна картина, яка характерна для цієї стадії, може бути достатньо різноманітною.
Характерно: петехіальний тип кровоточивості,  відстрочена   за часом кровоточивість
з місць ін’єкцій,  післяопераційної рани та матки, що  обумовлено початковими 
розладами ув системі
гемокоагуляції.  
УВ цій
стадії  кров згортається швидко, але згусток дуже крихкий за рахунок великої
кількості у ньому продуктів деградації фібрину (ПДФ), які мають 
антикоагулянтні властивості.
 
У всіх хворих має місце петехіально-плямистий тип кровоточивості:
екхімози, петехії на шкірі та слизових оболонках, кровотеча із місць
ін’єкцій та утворення на їх місці гематом, тривала кровотеча із
матки, післяопераційної рани, кровотеча в черевну порожнину та заочеревинний
простір, що обумовлено порушеннями гемостазу. УВ
результаті ішемії таі
порушення проникності капілярів стіноки
кишківника, та 
шлунка розвивається шлунково-кишкова кровотеча. Кров, яка витікає,  ще може
утворювати згустки, але вони швидко лізуютьсярозчинюються.
З’являються ознаки синдрому поліорганної недостатності.
Розвивається тромбоцитопенія з тромбоцитопатією. Гіпокоагуляція виникає внаслідок блокування переходу фібриногену у фібрин великою кількістю продуктів деградації фібрину. Анемія пов’язана із внутрішньосудинним гемолізом.
 
ІV стадія – повне незгортання крові.
Стан хворих вкрай тяжкий або термінальний за рахунок синдрому
поліорганної недостатності: артеріальна гіпотензія, яка погано піддається
корекції, критичні розлади дихання та газообміну, порушення свідомості,
аж
до коматозного стану, оліго- або анурія  на фоні  масивної кровотечі.  
Кровоточивість змішаного типу: профузна кровотеча із тканин, шлунково-кишкового тракту, трахеобронхіального дерева, макрогематурія.
 
 
4. Лабораторна діагностика.
Таблиця 2. Лабораторні критерії стадій ДВЗ-синдрому.
| Стадії ДВЗ | Основні лабораторні показники | ||||||
| Час  | Спонтан-ний лізис згустку | АЧТЧ, с | Число тромбо-цитів | Про-тромбіновий час, с | Тромбі-новий час, с | Фібриноген, г/л | |
| І. | < 5 хв. | немає | < 30 с | 175 - 425 | < 10 с. | < 24 с. | > 5 г/л | 
| ІІ. | 5 - 12хв. | немає | 
 | 100 - 150 | 12 – 15 с | > 60 с. | 1,5 – 3,0 г/л | 
| ІІІ. | > 12 хв. | швидкий | 60 – 80 с | 50 - 100 | 15 – 18 с | > 100 с. | 0,5 – 1,5 г/л | 
| ІV. | > 60хв. | згусток не утворю ється | > 80 с | < 50 | > 18 с. | > 180 с. | Не визначається або сліди | 
| Норма | 6 – 9 хв. | немає | 30 – 40 с | 150 – 300 | 11 – 12 с | 16 – 20 с | 2,0 – 4,5 г/л | 
Час згортання крові за Лі-Уайтом. УВ конічну суху
пробірку набирають 1 мл крові (краще щоб вона витікала із голки
самостійно) і визначають час згортання при температурі 37° С (С).
 
Активований час згортання крові (АЧЗК). У пробірку з 12 – 16 мг коаліну вноситься 2 мл крові. В нормі АЧЗК становить 2 – 2,5 хв. Тест свідчить про гіпер- або гіпокоагуляційні зрушення і застосовується для контролю проведення гепаринотерапії (С).
 
Активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ) (норма 25 – 40 с) – визначає дефіцит факторів
внутрішнього механізму згортання, таких як ХІІ, ХІ, ІХ, VIII, а також
присутність у крові їх інгібіторуів (гепаринуу). 
УВ
цих випадках спостерігається збільшення подовження АЧТЧ
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.