Корпуси і допоміжні елементи пристосувань. Корпуси і допоміжні елементи пристосувань. Стандарти на корпуси та допоміжні елементи пристосувань

Страницы работы

7 страниц (Word-файл)

Содержание работы

Заняття  27- 28    (4години)

ТЕМА 9: Корпуси і допоміжні елементи пристосувань

План заняття(*1) :  1 Призначення корпусів пристосувань.

2  Вимоги до корпусів.

3  Матеріали, конструкції і способи їх виготовлення.

План заняття (*2):    Допоміжні елементи пристосувань.

4  Метод центрування і способи кріплення корпусів   пристосувань на верстатах.

5 Вимоги, які пред’являють до допоміжних елементів.

6  Матеріали та їх виготовлення.

7  Стандарти на корпуси та допоміжні елементи пристосувань.

САМОСТІЙНА РОБОТА  № 13

Заняття27(2 години)

ТЕМА 9: КОРПУСА І ДОПОМІЖНІ ЕЛЕМЕНТИ                                                    ПРИСТОСУВАНЬ

ЗМІСТ:  1 Призначення корпусів.

2 Вимоги до корпусів.

3 Матеріали, конструкції корпусів.

                                                                            (1,с.72-76;  2,с.189-194)

САМОСТІЙНА РОБОТА  № 14

Заняття №  28  (2 години)

ТЕМА 9:ЕЛЕМЕНТИ, МЕТОДИ ЦЕНТРУВАННЯ І СПОСОБИ   ЗАКРІПЛЕННЯ КОРПУСІВ ПРИСТОСУВАНЬ НА

ВЕРСТАТАХ  

ЗМІСТ: 1 Особливості встановлення пристосувань на верстатах з ЧПК.

2 Центрування за допомогою шпонок, центровиків установочних        пальців.

3 Деталі базові, корпусні, направляючі, затискуючі, кріпильні, нерозбірні вузли.

                                           (3,с.21-23;  1,с.128-134;  2,с.104-118; 182-188)

Корпус є базовою деталлю пристосування, який об'єднує окремі елементи пристосування; на корпусі вмонтовуються установчі елементи, затискні пристрої, деталі для напряму інструменту, а також допоміжні деталі і механізми. Корпус сприймає сили обробки і затиску заготівки.

До корпусу пристосування пред'являють наступні основні вимоги: він повинен мати достатню жорсткість і міцність при мінімально можливій вазі, зручну конструкцію для очищення пристосування від стружки і відведення охолоджуючої рідини і можливість швидкої і зручної установки і знімання заготівок; забезпечувати установку і закріплення пристосування на верстаті без вивіряння (для цієї мети в ньому передбачаються направляючі елементи — пазові шпонки, що центрують бурти і т. п.); корпус повинен бути простий у виготовленні, забезпечувати безпеку роботи (недопустимі гострі кути і малі просвіти між рукоятками і корпусом, що можуть спричинити за собою затискання рук робітника).

Корпуси пересувних або кантованих пристосувань для свердлення повинні володіти достатньою стійкістю при різних положеннях на столі верстата. На всіх позиціях обробки центр тяжкості пристосування не повинен виходити за межі опорних елементів  корпусу.

Пересувні і кантовані корпуси виконуються з литими або вставними ніжками, що обмежують поверхню контакту із столом верстата. Розміри і конфігурація ніжок в плані повинні бути такими, щоб при будь-якому положенні корпусу на столі вони перекривали його Т-образні пази стола. Важкі пересувні корпуси доцільно вмонтовувати на роликах. Для кращого відведення охолоджуючої рідини і видалення стружки необхідно передбачати похилі поверхні (рисунок 1) і уникати поглиблень і труднодоступних місць. Кут α нахилу цих поверхонь   рекомендується   приймати   рівним, для   дрібної   сухої стружки 40° (литі поверхні корпусу) і 35° (оброблені поверхні). При крупній сухій стружці кут  α можна зменшити на 5°. При обробці із змащувально-охолоджуючою рідиною мінімальні кути нахилу поверхонь корпусу пристосування слід брати великими: для дрібної стружки 50°, для крупної — 45°; за наявності вібрацій кути α можна зменшити на 5—10°, а при рясному охолоджуванні — на 15—20°.

Значне ускладнення в роботі пристосування може викликати стружка. Різного роду упори і висувні елементи бажано оберігати від її попадання. На рисунку 2, а і б зверху показані приклади нераціонального оформлення деталей; на тих же малюнках знизу дані раціональні варіанти.

Корпус на столі верстата  кріплять за допомогою болтів, що заводяться в Т-образні пази столу. В умовах серійного виробництва, коли на одному і тому ж верстаті періодично виконують різні операції, кріплення корпусу повинне бути зручним і швидкодійним. На рисунку 3 а і б показані два варіанти кріплення. У першому варіанті на корпусі залишають полички і його кріплять прихватами (рисунок 3 а).


      Рисунок  1- Конструкція корпусу з відведенням     охолоджуючої   рідини і стружки


Рисунок 2 - Приклади   захищених   (знизу)   і  незахищених   (зверху) від стружки упорів

Другий варіант кріплення (рисунок 3 б) більш зручний, але корпус повинен мати литі вушка для кріпильних болтів. Швидка і точна установка пристосування на стіл верстата без вивіряння забезпечується направляючими шпонками, що вводяться в Т-образний паз столу (рисунок 3 в).Шпонки виконують у вигляді коротких сухарів, прикручених до нижньої площини корпусу; для зменшення впливу гарантованих зазорів на перекоси пристосування відстань між шпонками слід призначати як найбільшу.

На рисунку 4 показані приклади центрування і кріплення корпусів пристосувань на шпинделях верстатів токарної групи. На рисунку 4 а і б дані схеми установки для випадку, коли передній кінець шпінделя оформлений згідно нормативних документів. Застосовується також установка пристосувань на конічний центруючий поясочок (рисунку 4 в). Для швидкохідних верстатів, забезпечених гальмами, що забезпечують швидку зупинку шпінделя, вельми зручна і безпечна в роботі конструкція кріплення, показана на рисунку 4 г.

Корпуси важких пристосувань для зручності захоплення при установці і знятті з верстата доцільно забезпечувати рим-болтами.


Похожие материалы

Информация о работе