Методи пізнання економічних процесів. Метод наукової абстракції. Метод аналізу і синтезу. Метод індукції і дедукції

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра економічної теорії

Реферат на тему:

 «Методи пізнання економічних процесів»

Виконала: студентка факультету БКЦВ

                                                                               групи ТВ-2-3

Перевірив:

Київ 2014

Економічна теорія використовує широкий спектр прийомів і способів дослідження свого предмета, які й визначають зміст її методу.

Предмет будь-якої науки нерозривно пов'язаний з її методом. Метод — це спосіб або шлях наукового пізнання предмета відповідної науки. Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, засобів, принципів та інструментів, за допомогою яких здійснюється дослідження закономірностей і законів розвитку і функціонування економічних систем. 8 Економічна теорія використовує широкий набір (спектр) методів пізнання економічних процесів, який включає використання як загальнонаукових (універсальних), так і специфічних методів пізнання. 

До загальнонаукових належать методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, системний, структурний, функціональний аналіз тощо.

Метод наукової абстракції передбачає очищення досліджуваного об'єкта від випадкового, несуттєвого, одиничного і визначення його постійних, типових і суттєвих внутрішніх рис і зв'язків. За допомогою методу абстракції формулюються економічні категорії і розробляються економічні моделі.

Метод аналізу і синтезу передбачає поділ предмета дослідження на окремі складові (аналіз) з наступним їх поєднанням (синтез), що дає можливість комплексно досліджувати внутрішні, причинно-наслідкові зв'язки та залежності в економічних явищах і процесах. При аналізі об'єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними.

Метод індукції і дедукції. Під індукцією розуміють аналіз, систематизацію й узагальнення фактів, і на цій основі — виведення теоретичних положень, принципів, закономірностей. Тобто це рух від фактів до теорії. Дедукція — це рух від теорії до практики. Тобто висунення спочатку теоретичних положень (гіпотез) з наступною їх перевіркою на основі аналізу фактів. Звернувшись до фактів, економісти або підтверджують висунуту гіпотезу, або відкидають її як таку, що не відповідає фактам і є помилковою.

Системний аналіз (підхід). Як зазначалося, економіка — це складна, цілісна система. Відповідно цілісність є важливим елементом системного підходу, який передбачає, що будь-яке економічне явище і процес слід розглядати як систему, що складається з окремих, порівняно самостійних елементів (підсистем). Це означає необхідність вивчення внутрішніх зв'язків і залежностей між окремими підсистемами на основі структурного аналізу, тому що структура виражає сутність системи і є засобом її внутрішньої організації.

На основі загальнонаукових методів пізнання економічна наука виробила специфічні методи економічних досліджень. До них, зокрема, належать економічне моделювання, економіко-математичні і статистичні методи, економічний експеримент тощо.

Економічна модель — спрощене зображення, що у формалізованому вигляді розкриває взаємозалежності і зв'язки між різними економічними явищами та процесами. Використовуючи моделі, можна визначити причинно-наслідкові зв'язки у процесі економічного аналізу. Економічні моделі включають екзогенні (або зовнішні) та ендогенні (або внутрішні) змінні. Модель дає уявлення, як зміна однієї з екзогенних величин впливає на ендогенні показники, що аналізуються в моделі. Так, найпростішими є моделі "затрати — випуск", доходів і витрат, сукупного попиту і сукупної пропозиції та ін. Економічне моделювання базується на економіко-математичних методах, в тому числі з використанням комп'ютерної техніки. Засновником математичної школи в економіці є відомий швейцарський