Управління організаціями як вид соціального управління. Діяльність менеджерів - основа ефективного управління організаціями

Страницы работы

9 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

Тема 2. 

Управління організаціями як вид соціального управління

2.1 Управління як явище об'єктивного світу.

2.2 Характеристика соціального управління.

2.3 Особливості управління організаціями.

2.4 Діяльність менеджерів - основа ефективного управління організаціями.

На лекції, що передувала, ми розглянули тему “Психологія управління як галузь психологічної науки”, дізналися про її предмет, об'єкт і завдання, структуру та категорії. Ознайомилися з історією і дізналися про сучасний стан розвитку психології управління. Провели порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень із цього напрямку психології.

2.1 Управління як явище об'єктивного світу

Проаналізуймо   насамперед   управління   як   явище об'єктивного світу, що має багатоаспектний характер. На основі поділу навколишнього світу на три основні компоненти (неживу природу, живу природу і людське суспільство) управління традиційно поділяють на такі види:

1.  Технічне управління в неживій природі (в технічних системах) - управління науково-технічними процесами й фізичними тілами, системами машин тощо;

2.  Біологічне управління в живих організмах (у біологічних системах) - управління процесами, які відбуваються у живій природі і пов'язані з життєдіяльністю організмів;

3.  Соціальне управління в суспільстві (в соціальних системах) - управління як вплив на діяльність людей, об'єднаних у різні соціальні групи з їхніми різними соціальними інтересами.

Управління, зазвичай, здійснюється у високоорганізованих складних динамічних системах і для його процесу характерні такі загальні принципи:

§  наявність двох систем (керівної та керованої) в межах єдиної самоврядної системи;

§  цілеспрямованість процесів управління;

§  наявність програми як сигнально-інформаційного носія, за допомогою якої одна система впливає на іншу;

§  наявність зворотних зв'язків;

§  ентропійний характер процесів управління.

2.2 Характеристика соціального управління

На основі загальних характеристик управління власне соціальне управління — цілеспрямований, планомірний та систематичний вплив суб'єкта управління на його об'єкт із коригуючим урахуванням змін, які відбуваються в останньому.

Відмінність соціального управління від управління в біологічних системах, полягає в певному об'єднанні суб'єктів та об'єктів управління, заміні їх місцями, а також у множинності суб'єктів управління.

Як функцію, що випливає з природи певного суспільства, соціальне управління слід розуміти як корисну управлінську діяльність, де засадовою щодо неї є доцільна взаємодія суб'єктів суспільного життя (особистості, соціальних спільнот, суспільства загалом), у ході якої реалізуються соціокультурні програми, що виражають соціальні потреби.

Відповідно до головних суб'єктів суспільного життя підкласи соціального управління поділяються на:

§  управління індивідуальною діяльністю людини;

§  управління спільною діяльністю людей.

У свою чергу, управління спільною діяльністю людей як один із підкласів соціального управління людей можна диференціювати за такими критеріями: за сферами організації суспільства; за рівнями управління в суспільстві.

Щодо першого критерію — сфери організації суспільства — виокремлюють такі види соціального управління:

1.  адміністративно-державне (політичне управління);

2.  управління соціокультурною сферою (духовне виробництво);

3.  управління виробничою сферою (матеріальне виробництво).

За другим критерієм – рівнями управління в суспільстві – виокремлюють такі види соціального управління, які мають відмінності на рівні:

§  суспільства (держави) в цілому;

§  соціальної сфери;

§  регіону;

§  організації.

Зарубіжні дослідники розрізняють управління:

§  комерційною

§  некомерційною сферами.

2.3 Особливості управління організаціями

Одним із видів соціального управління є управління організаціями (менеджмент організацій).

Аналіз соціального досвіду підтверджує, що істотну основу діяльності та розвитку суспільства становлять такі соціальні утворення, як організації, що виконують роль своєрідного функціонального посередника, який, з одного боку, дає змогу особистості (групі) включитися в соціально-економічні процеси, а з іншого — забезпечує повноцінне життя особистості (групи).

Нині, в умовах розвитку індустріального суспільства та високих технологій, коли виникають складні навіть для геніальної людини завдання, діяльність організацій набуває особливої значущості.

Враховуючи провідну роль організацій у суспільстві, сконцентруємо увагу саме на аналізі управління організаціями як одному з видів соціального управління.

Зважаючи на визначення одного з провідних фахівців у сфері менеджменту Л. І. Євенка та дещо уточнюючи його, слід підкреслити, що стосовно діяльності організацій термін управління використовується в трьох основних значеннях:

§  як функція, як спеціальний вид діяльності в організаціях;

§  як певна категорія людей, соціальний прошарок тих, хто здійснює роботу з управління;

§  як спеціальна галузь знань, яка сприяє здійснюванню цієї діяльності.

Аналіз робіт провідних зарубіжних та вітчизняних фахівців із теорії управління з метою визначення змісту управління показує, що незважаючи на деякі відмінності в переліку управлінських функцій, на яких наголошують зарубіжні науковці, можна знайти кілька спільних характеристик у названих визначеннях управління:

1.  управління здійснюється в організаціях;

2.  управління спрямоване на ефективне та продуктивне досягнення цілей

Похожие материалы

Информация о работе