Альтернативні теорії розвитку світової торгівлі. Використання факторів виробництва за умовами даної теорії, страница 5

4) «гнучкість» у соціальному аспекті. Внутрішньогалузева торгівля не призводить до переміщення великих груп зайнятих із секторів, експорт яких падає.

Фірма зазнає ефекту масштабу, якщо спеціалізується на виробництві вузької номенклатури товарів для внутрішнього і зарубіжного ринків, і середні витрати показують скорочення витрат по мірі зростання обсягів виробництва.

Оптимальний обсяг виробництва для фірми складається певною кількістю товарів. Якщо виробляється більше товарів, тобто фірма витрачає більше, ніж отримує, це призведе до скорочення виробництва.

Якщо виробляється менше товарів, тобто доходи перевищують витрати на виробництво, це призведе до розширення виробництва.

Отже, відповідно до теорії Хекшера-Оліна, якщо товари 1 і 2 гомогенні, перша країна (трудонасичена) буде експортувати товар 1 (трудомісткий) і імпортувати товар 2 (капіталомісткий) і навпаки. Якщо частина товарів не гомогенна, а диференційована, то набирає сили модель внутрішньогалузевої торгівлі. Перша країна продовжує експортувати товар 1, але й імпортує товар через диференціацію товару 1 між двома країнами. Таким чином, модель внутрішньогалузевої торгівлі не заперечує міжгалузеву і дає пояснення торгівлі однорідними товарами.

Вимірювання внутрішньогалузевої торгівлі провадиться за допомогою індексу:

Де Т – індекс внутрішньогалузевої торгівлі;

Е – експорт країни в цілому або в межах однієї товарної групи;

І – імпорт країни в цілому або в межах однієї товарної групи.

Дужки свідчать про абсолютне значення величини.

Індекс Т завжди знаходиться в проміжку від 0 до 1. якщо Т=0, то внутрішньогалузева торгівля відсутня. Це можливо, якщо експорт чи імпорт дорівнюють 0. якщо Т=1, то внутрішньогалузева торгівля максимальна, і якщо експорт дорівнює імпортові.

Чим ближче Т до 1, тим більшою є внутрішньогалузева торгівля. Обмеженість застосування індексу Т полягає в тому, що його значення залежить від того, як визначена галузь або товарна група. Чим ширше визначення, тим більша імовірність, що в межах товарної групи країни торгують певною кількістю диференційованих товарів, і тим вище значення індексу. Чим вужче визначена товарна група, тим нижче Т.

Індекс Т почав розраховуватися в другій половині 20 ст. для країн-учасниць інтеграційних об’єднань. У цих країнах на початку процесу інтеграції взаємна торгівля зросла темпами, які майже в 2 рази перевищували темпи зростання міжнародної торгівлі, в основному за рахунок внутрішньогалузевої. Це явище підтвердилося розрахунками для різних галузей.

З’ясувалося, що для 10 розвинутих країн середній індекс внутрішньогалузевої торгівлі склав 0,48. це означає, що майже половина торгівлі цих країн була внутрішньогалузевою. Зміна цього показника виявила тенденцію до зростання.

Реверс факторів виробництва – явище, за якого той самий фактор виявляється капіталомістким у капіталонадлишковій країні і трудомістким в трудонадлишковій країні.

Таким чином, за різної відносної ціни факторів виробництва той самий товар в одній країні є трудомістким, а в іншій – капіталомістким.

Це пояснює торгівлю країн, різних за забезпеченістю факторами виробництва, тим самим товаром.

Можливості країн з виробництва товарів мають різноманітні відхилення. Ступінь відхилення показує, наскільки складно замінити один фактор виробництва на інший при виробництві товарів 1 і 2. Чим менше відхилення, тим простіше фактори виробництва піддаються взаємозаміщенню. Чим більше відхилення, тим складніше взаємозаміщення факторів виробництва. Відхилення виміряється еластичністю заміщення. Це коефіцієнт, який показує, наскільки складно замінити один фактор на інший у виробництві певного товару. Обчислюється:

Де К – кількість капіталу, витраченого на виробництво товару;

Т – кількість праці, витраченої на виробництво товару;

S – відносна ціна фактора виробництва як відношення відсоткової зміни співвідношення витрат капіталу і праці до відсоткової зміни відносної ціни факторів виробництва.