Підвищення ефективності діяльності. Методика оцінки як фактор ефективності використання потенціалу підприємства, страница 3

Таблиця 3.3 – Аналіз ефективності використання технічного потенціалу КП „” за 2007 р.

Ефективність використання технічного потенціалу залежить від його складу, стану використання можливостей указаних фондів та від впливу на технічний потенціал інших елементів виробничо-економічного потенціалу підприємства. У структурі основних фондів, що забезпечують виробництво готової продукції, основне місце належить силовим та робочим машинам. Це вказує на необхідність врахування при визначені оптимальної величини потенціалу співвідношення між активною та пасивною частинами основних фондів, ступеня використання виробничих можливостей активної частини основних фондів: обладнання для будівництва та ремонту доріг, тобто грейдерів, катків, асфальтовкладчиків, дорожних фрез та рециклерів, засобів малої механізації (вібропилкок, наріжників швів), машин для ямочного ремонту (самохідних та прицепних) та бетоновкладчиків і фінішерів.

Щоб визначити, яким чином ефективність основних фондів впливає на ефективність використання тих елементів виробничо-економічного потенціалу підприємства, до яких вони входять, та на ефективність використання виробничо-економічного потенціалу в цілому, необхідно враховувати вплив окремих елементів виробничо-економічного потенціалу на ефективність його використання в цілому, що виражається безпосередньо питомою вагою кожного з цих елементів у складі потенціалу, та опосередкований вплив через вплив указаних елементів один на одного.

Отже, ефективність основних фондів, які беруть безпосередню участь у виробничій програмі, робить такий вплив на ефективність окремих елементів та потенціалу в цілому:

Е_Е = 0,244 * 15705,4 = 3832,1 тис. грн.

Але, роблячи висновки по ефективності використання технічного потенціалу всього по підприємству, видно, що такі складові, як технологічне, інфраструктурне та інформаційне забезпечення, мають від’ємний показник ефективності. Тому керівництву підприємства треба звернути на ці увагу, бо це говорить про недостатнє забезпечення як технічними ресурсами, так і інформаційними технологіями. Тобто їх можна рекомендувати на підвищення, що в подальшому вирисує тенденцію підвищення ефективності й збільшення економічного ефекту Е_Е (рис.3.1):

0                                                                роки

-0,17

2006    2007      2008     2009     2010

Рисунок 3.1 – Тенденція зростання ефективності обслуговування

Зрозуміло, що саме показники використання активної частини основних фондів визначають ту структуру безпосереднього та опосередкованого впливів, яка склалась. Завдання полягає не в тому, щоб виявити конкретні величини указаного впливу, а лише в тому, щоб віднайти основні його тенденції і закономірності для дослідження механізму такого впливу і розробки механізму їх урахування при визначенні оптимальної величини виробничо-економічного потенціалу підприємства та методів їх урахування при оптимізації ефективності його використання.

Аналіз ефективності використання технічного потенціалу та його впливу на ефективність використання економічного потенціалу КП „ШРБ” в 2007 році показав, що частка його впливу становить 55,39%. При цьому 43,44% становить його безпосередній вплив, а 11,95% - його вплив через інші складові економічного потенціалу, в основному – через технологічний – 8,71% та інфраструктурний – 2,36%. Вплив інших шести складових виробничо-економічного потенціалу шляхом використання основних фондів становить лише 0,88%, причому майже третина з них належить інформаційному потенціалу. Вплив всіх інших складових виробничо-економічного потенціалу на його величину та ефективність використання реалізується через фінансовий потенціал, величина якого приймається рівною величині загальної собівартості виробництва та реалізації товарної продукції.

Аналізувати та описувати всі взаємозв’язки та взаємовпливи з формування собівартості доцільніше, на наш погляд, у формі балансу взаємозв’язків, що дозволяє до того ж виділити безпосередній і опосередкований впливи між елементами потенціалу (таблиця 3.4).