досягнення поставленої мети в роботі формулюються наступні завдання: скласти перелік слів в українській мові з тлумаченням та переклад цих слів на німецьку з тлумаченням; розробити програмний продукт для транслітерації в середовищі C++ Builder, спрямований на якісне вилучення потрібних слів.
Одне з найважливіший протиставлень в словниковій справі – це поділ словникових видань на лінгвістичні або філологічні словники та енциклопедії [1]. Це протиставлення носить і формальний, і змістовний характер. Об'єкт опису енциклопедичних словників – область понять, фактів і реалій. У лінгвістичних словниках описуються самі слова – їх значення, особливості вживання, структурні властивості, сполучуваність, співвідношення з лексичними системами інших мов (для двомовних словників) і т. д. Словники енциклопедичних словників включають, переважно, іменники та словосполучення з ними. Словники лінгвістичних словників включають всі частини мови. Істотно відрізняються і способи опису: якщо в лінгвістичних словниках слово описується з точки зору його мовленнєвих і мовних характеристик, то словникова стаття енциклопедії може включати саму різну інформацію – перш за все не лінгвістичну, передану в текстовій та образотворчої формі (у вигляді малюнків, фотографій, діаграм, карт та ін.) Втім, слід зазначити, що деякі тлумачні словники також містять малюнки і схеми. Це особливо продуктивно при тлумаченні слів, що позначають маловідомі реалії.
Проблема співвідношення лінгвістичних та енциклопедичних словників має велику теоретичну і практичну значущість, і багато що в ній залишається дискусійним. При всій наочності відмінності лінгвістичної та енциклопедичної інформації вживання мови часто-густо передбачає звернення до відомостей обох типів. Найчастіше з цим стикаються при створенні комп'ютерних систем обробки тексту, а також у практиці викладання іноземних мов і в галузі перекладу. Останній обставині зобов'язаний своїм існуванням особливий клас призначених для масового використання лексикографічних описів, що поєднують у собі риси словника та енциклопедії – лінгвокраїнознавських словників. У вітчизняній лексикографії найбільш значним твором такого типу є «Американа. Англо- російський країнознавчий словник »під ред. Г.В.Чернова (1996); інші аналогічні видання (наприклад, «Великобританія» під ред. Е. Ф. Рогова, 1978, або «Австрія. Лінгвокраїнознавський словник» Н.В.Муравлевой, 1997) мають незрівнянно менший обсяг. З лінгвокраїнознавськими словниками зближуються також лексикографічно оформлені збірники мовних виразів, в яких відображаються особливості національної свідомості носіїв мови (пор., наприклад, «Російські прислів'я, приказки та крилаті вирази: лінгвокраїнознавський словник» В. П. Феліциний і Ю. Є. Прохорова, 1979), хоча словники крилатих слів і виразів на країнознавчий статус зазвичай не претендують.
Ще один тип словників, що поєднують в собі риси лінгвістичних та енциклопедичних, – це термінологічні словники. Їх можна вважати лінгвістичними словниками підмов конкретних галузей знання і / або видів професійної діяльності (наприклад, техніки або економіки), тоді як з точки зору загальнолітературної мови у них інформація є скоріше екстралінгвістичною; до того ж деякі з таких словників містять і відомості, які повинні вважатися екстралінгвістичними при будь-якому погляді (такі, наприклад, різні політехнічні словники). Число термінологічних словників дуже велике і постійно збільшується; деякі з них мають великий обсяг і містять не тільки тлумачення термінів, але і відомості про їх сполучуваність; багато термінологічних словників до того ж є двох–чи багатомовними.
Лексикографи беруть участь у складанні енциклопедій, лінгвокраїнознавських і термінологічних словників, однак головне їхнє завдання – створення словників лінгвістичних.
Лінгвістичні словники по своїм цілям і способам лексикографічного опису поділяються на кілька типів. Серед лінгвістичних словників особливе місце займають тлумачні словники, завданням яких є пояснення (тлумачення) значень слів і ілюстрація їх вживання у мові. У суспільній свідомості тлумачні словники сприймаються як сховище багатства мови і як найважливіше джерело інформації про її функціонування. У більшості розвинених країн світу створення тлумачних словників національних мов розглядається як істотна частина мовної політики держави та підтримується спеціальними державними програмами.
За функціями та цілями створення тлумачні словники поділяються на дескриптивні та нормативні. Дескриптивні словники призначені для повного опису лексики певної сфери і фіксації всіх наявних там вживань; в них фіксуються всі наявні релевантні випадки. Оцінка якості дескриптивного словника залежить від того, з яким ступенем повноти словник відображає проблемну область, наскільки точно описані значення лексем, представлених в матеріалі. Типовим прикладом дескриптивного словника є «Тлумачний словник живої великоруської мови» В. І.Даля (перше видання у чотирьох томах виходило в 1863-1866 рр..) [2]. Мета творця словника полягала не в нормуванні мови, а в по можливості
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
