Машинобудування — це комплекс галузей промисловості, які виготовляють знаряддя виробництва, транспортні засоби, а також: предмети споживання, страница 4

Номер

поверхні

Номінальний розмір мм.

Шорсткість

Точність

2; 18;11; 13;

Торці діаметрів

Rz20

h13

1; 17;

Ø3

Rz20

h13

3;6; 9; 15;

1max*45о

Rz20

h13

4

Ширина 12

Довжина 11±0.9

Rz20

h14

5

Ø16

Rz20

h14

7

Ø 18,98

Ra10

h 7

8

Ø 20

Rz20

h 10

10

Ø21.99

Rz20

h 12

12

Ø27.99

Rz20

h 12

14

Ø 22

Rz20

c11

16

Ø 19

Rz20

h14

Проведемо аналіз технологічності базових поверхонь деталі.

Проведемо кількісний аналіз технологічності конструкції деталі:

-  коефіцієнт обробки поверхонь:

,                                       (1.5.1)

де   - кількість всіх поверхонь, що обробляються.

-  коефіцієнт уніфікованих поверхонь, що обробляються

                              ,                         (1.5.2)

де   - кількість уніфікованих поверхонь, що обробляються.

–    коефіцієнт точності обробки:

,                             (1.5.3)

де   - середнє значення точності обробки поверхонь, що дорівнює

,                          (1.5.4)

де    - квалітет точності обробки поверхні;

- кількість поверхонь з таким квалітетом точності.

-  коефіцієнт шорсткості обробки:

,                                     (1.5.5)

де   - середнє значення шорсткості обробки поверхонь, що дорівнює

,                               (1.5.6)

де   - шорсткість обробки поверхні;

 - кількість поверхонь з такою шорсткістю.


2    ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ОТРИМАННЯ ЗАГОТІВКИ

Проводимо техніко-економічне обґрунтування отримання заготівки шляхом порівняння двох варіантів виготовлення: способом гарячого об’ємного штампування та з прокату.

Річний об’єм випуску деталі -24000 шт.

Матеріал деталі - сталь 45 ГОСТ 1050-88.

Маса деталі – 0,5 кг.

HB=210-240

Рисунок 2.1– Креслення деталі

Невказана шорсткість  поверхонь .

За річним об’ємом випуску виробів та масою деталі встановлюємо згідно таблиці 5.1 тип виробництва - середньо серійний.

Двома можливими варіантами отримання заготівки є:

-  прокат;

-  гаряче об’ємне штампування.

Виконуємо ескіз заготовки, користуючись конфігурацією деталі за  кресленням.

Для прокату:

Діаметр заготівки з прокату визначаємо за таблицею 23, [20], с. 182. Виходячи з максимального діаметру оброблюваної деталі Ø38,5h14мм та довжини деталі 117,6 h13мм визначаємо, що діаметр нашої заготівки при її довжині до 147мм буде дорівнювати 39-0,5мм.

Рисунок 2.2 – Ескіз заготівки із прокату

Приймаємо гарячекатаний прокат звичайної точності мм. Поле допуску на мм визначаємо за таблицею 62 [23], с.169.Для гарячекатаного прокату звичайної точності граничні відхилення рівні.Довжина заготівки буде складатися з довжини деталі за кресленням з добавленням припусків на підрізання торців

,                                                   (2.1)

де    - номінальна довжина деталі за робочим кресленням,117,6 мм;

- припуск на кожну сторону заготівки для підрізування торця після відрізування, мм, визначаємо за таблицею 24 [20],с.183.

мм.

Граничні відхилення на довжину заготівки за таблицею 3 [23], с.171, котрі для різання заготівки діаметром 30-50мм дисковими пилками  складають мм.

Тоді

мм.

Об’єм заготівки визначають за формулою:

,                                (2.2)

де       - довжина стрижня (заготівки), см;

 - діаметр заготівки (прокат), см.

см 3.

Масу заготівки визначаємо за формулою:

,                                              (2.3)

де    - густина матеріалу, кг/см 3.