Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин кримiнальноi справи, страница 3

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин справи.

1.1. Формулювання "на всяк випадок задля підтримки добрих відносин" є пільгами, що  не мають майнового змісту і можуть розцінюватися як некорислива заінтересованість.

1.2. Товарознавець універмагу Зенін не є службовою особою.

1.3. Ні Головін ні Міщенко не мали наміру отримати за передавані ними кошти будь-яких конкретних дій або переваг майнового характеру.

1.4. У завданні не зазначено, скільки конкретно грошей привласнив Зенін, тому будемо вважати, що великого або особливо великого розміру немає.

2.Проміжні висновки щодо видів та особливостей злочинів, ознаки яких вбачаються у діяннях суб’єктів.

2.1. Вчинені Головіним, Міщенком та Адамовичем дії у поєднанні з іншими фактичними обставинами не містять ознак злочину, передбаченого КК.  Підлабузництво не є кримінально-караним діянням.

2.2. Вчинені Зеніним дії містять ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК.

2.2. Злочин, передбачений ст. 191 КК є закінченим і вчиненим загальним суб’єктом злочину. 

3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів) з використанням основних правозастосовних аргументів.

3.1.  Стосовно того що визнається хабаром  - п. 6 Постанови ПВС від N 5 від 26.04.2002 „Про судову практику у справах про хабарництво”.

3.2. Щодо умов настання відповідальності за одержання хабара п. 2 Постанови ПВС від N 5 від 26.04.2002 „Про судову практику у справах про хабарництво”.

4. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з позицій теорії кримінального права.

Згідно п. 2 Постанови ПВС „„Про судову практику у справах про хабарництво” відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. У даному випадку добрі відносини не є діями, що виконуються з використанням службового становища. Тому, ні Головін,  ні Міщенко, ні Адамович  не нестимуть відповідальності за хабарництво. Дані кошти слід розцінювати як подарунок, адже подарунок також дарують з метою підтримання дружніх відносин.

4.2. Дії Зеніна полягають у привласненні чужого майна ,яке було йому ввірене для передачі Адамовичу.

З об’єктивної сторони злочин полягає в умисному протиправному і безоплатном вилученні частини коштів, що деякий час знаходились у володінні Зеніна.

4.3. Суб’єктом злочину є будь-яка особа, якій було ввірено майно чи грошові кошти.

4.4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

5. Формула кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів). Дії Зеніна слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 191 КК України

6. Юридичне формулювання обвинувачення.

Зенін своїми діями вчинив привласнення чужого майна, що перебувало у його віданні, що дозволяє кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 191. Інші особи кримінальній відповідальності не підлягають.

Список використаної літератури:

1.  Кримінальний кодекс України. Харків. Одіссей. 2001. – 178 с.

2.  Постанова ПВС від 25.12.1992 р. „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності”// Збірник Постанов ПВС України з кримінальних справ. Х.: Одіссей, 2000.

3.  Постанова ПВС від N 5 від 26.04.2002 „Про судову практику у справах про хабарництво”.

4.  Постанова ПВС  від 26.12.2003  N 15 „Про судову практику у справах про перевищення влади або посадових повноважень”.

5.  Постанова ПВС  від 08.10.2004  N 15 „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”.

6.  Кримінальне право України: Особлива частина. Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти/ за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. К.: Юрінком Інтер. Х: Право. 2002 –  585 с.

7.  Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива. за ред М. Й. Коржанського. К.: Атіка, 2001 – 432 с.

8.  Науково-практичний коментар кримінального кодексу України 3-тє вид. переробл та доп. / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К.: Атіка, 2004. –   1056 с.

9.  Харченко В.Б. Уголовное право Украины. Особенная часть: новое законодательство в вопросах и ответах. – Харьков. Скорпион, 2001. –  205 с.

10.  Харченко В.Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Конспект лекций. – Киев: Аттика, 2002. – 288 с.