Об’єктивні ознаки грабежу. Суб’єктивні ознаки грабежу. Кваліфікуючі ознаки грабежу

втручання в здійснення злочину, його дії варто кваліфікувати по сукупності ч. 1 ст. 146 і ч. 1 ст.186 КК.

Грабіж буде мати місце і тоді, коли в особи, що вдалася до насильстві без мети заволодіння майном, така ціль виникла в момент вчинення насильства і була нею реалізована.

Погроза застосування насильства - це психічний вплив на потерпілого з метою змусити його або передати майно, або мовчазно погодитись на його вилучення, або вказати місце збереження такого (погроза застосування насильства, не небезпечного для життя або здоров'я). Погроза може бути виражена словами, жестами, діями, обстановкою здійснення злочину.

Погроза повинна бути адресована лише власникові речі або особі у веденні або під охороною якого знаходиться майно, і таїти в собі небезпеку застосування до таких осіб лише фізичного насильства. Характерною рисою погрози при грабежі є також її дійсність, реальність і інтенсивність.[10]

Не утворює насильницького грабежу (ч. 2 ст. 186 КК) розкрадання способом "хапка" (хапання), оскільки винний у такому випадку застосовує не насильство, а розраховує на несподіваність і раптовість своїх дій.[11]

Грабіж визнається вчиненим повторно у всіх випадках, якщо особа раніше вчинила один із злочин, що перераховані у розділі ІV КК України, незалежно від того, чи була вона раніше засуджена за це. Повторності не буде, якщо до вчинення останнього розкрадання закінчився строк давності. притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинене розкрадання. Якщо ж особа раніше була засуджена за розкрадання і знову вчинила розкрадання, останнє не може кваліфікуватись як повторне в тому разі, коли судимість з такої особи була знята у порядку амністії чи помилування або була погашена чи знята. Не буде повторності і у випадку, коли винна особа, хоча раніше і вчинила діяння, що містить ознаки злочинів що перераховані у розділі ІV КК України, але була у встановленому законом порядку звільнена від кримінальної відповідальності.

При кваліфікації вчинених особою двох або більше розкрадань (якщо за жодне з них вона не притягалась до кримінальної відповідальності) за ознакою повторності необхідно відрізняти повторне вчинення аналогічного розкрадання від повторного, вчинення однорідних, не тотожних злочинів. У першому випадку обидва розкрадання за тотожністю об’єкта та способу створюють одну і ту ж форму розкрадання. Вони охоплюються однією статтею і кваліфікуються лише за ознакою повторності без застосування правила про сукупність. У тому х випадку, коли особа вчинила декілька, розкрадань, різних за складом злочину, кожний з них треба кваліфікувати окремо за відповідними статтями закону. Наприклад, якщо особа раніше вчинила крадіжку майна, а пізніше грабіж такого ж майна, то вона буде відповідати за перший злочин за ст. 185 а за  наступний - за ст. 186 КК. Тут вже має місце сукупність і повторність[12].

Як вказано у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно  до  пункту  1 примітки  до  статті  185   КК повторним