Історія утворення ЮНЕСКО. Загальна характеристика спеціалізованих установ ООН

Страницы работы

Фрагмент текста работы

Тема: „Історія утворення ЮНЕСКО”

Зміст:

1.  Загальна характеристика спеціалізованих установ ООН.................

2.  Історія створення ЮНЕСКО....................................................................3

3. Основні напрями діяльності ЮНЕСКО.................................................

Список використаної літератури..................................................................

1.  Загальна характеристика спеціалізованих установ ООН.

Спеціалізовані установи ООН — це міжурядові організації універсального характеру, що здійснюють співробітництво в спеціальних областях і поставлені в зв'язок з ООН на основі угод.

Стаття 57 Статуту ООН перелічує їхні характерні риси: міжурядовий характер угод про створення таких організацій; широка міжнародна відповідальність, визначена в їхніх установчих актах; здійснення діяльності в спеціальних областях: економічний, соціальний, культурний і гуманітарний зв'язок з ООН. Останній встановлюється й оформляється угодою, що укладається ЭКОСОС з організацією і затверджується Генеральною Асамблеєю ООН. Така угода складає правову основу співробітництва ООН зі спеціалізованою установою і по своїй юридичній природі є міжнародним договором.

Спеціалізовані установи ООН - самостійні міжнародні організації, що добровільно прийняли статус спеціалізованої установи. Відповідно до Статуту ООН і до спеціальних угод, характерною рисою цього статусу є наділення ООН рядом прав у відношенні спеціалізованих установ.

Статутом передбачено, що ООН робить рекомендації з узгодження політики і діяльності спеціалізованих установ (ст. 58). Генеральна Асамблея ООН розглядає і затверджує будь-які фінансові і бюджетні угоди з ними, перевіряє їхні адміністративні бюджети і робить по них рекомендації (ст. 17, п. 3). ЭКОСОС покликаний координувати діяльність спеціалізованих установ за допомогою консультацій з ними і рекомендацій їм, а також Генеральній Асамблеї і державам — членам ООН (ст. 63, п. 2); вживати заходів для одержання від них регулярних доповідей (ст. 64, п. 1); забезпечувати взаємне представництво для участі в обговоренні питань у ЭКОСОС, його комісіях і в даних установах (ст. 70).

В угодах, укладених ООН зі спеціалізованими установами, передбачений також обмін необхідною інформацією і документами, взаємне включення пунктів до порядку денного, надання доповідей ООН про заходи для проведення її рекомендацій у життя, узгодження програм діяльності. Зв'язок спеціалізованих установ з ООН спрямований на забезпечення діяльності цих організацій відповідно до цілей і принципів ООН, вирішення загальних задач у справі сприяння світовому прогресу.

В даний час існують 17 спеціалізованих установ ООН: Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), .Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД), Міжнародне

Похожие материалы

Информация о работе