Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень

інші особи, які беруть участь у справі, з додержанням процедури, встановленої гл. 8 ЦПК.

Законом визначено спеціальний строк призначення справи до розгляду в апеляційному суді: відповідно до вимог ст. 300 ЦПК, він не може перевищувати одного місяця з дати 11 встановлення складом колегії суддів ухвали про закінчення проведення підготовчих дій у справі.

Засідання суду апеляційної інстанції складається з трьох Іпаємопов'язаних частин:

1)  підготовчої;

2)  розгляду апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора;

3)  постановлення і проголошення ухвали (рішення).

Апеляційні скарги або подання на судові рішення розглядаються у відкритому судовому засіданні (ст. 10 ЦПК) не менше ніж трьома професійними суддями (ст. 10 Закону від 5 червня 1981 р. «Про судоустрій України», ст. 16 ЦПК). Закритий судовий розгляд допускається з тих же підстав, що й у суді першої інстанції (статті 10, 302 ЦПК).

У підготовчій частині засідання суд зобов'язаний вирішити, чи можливий розгляд справи у даному складі суддів і чи можна її розглянути за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та їх представників, котрі не з'явились у засідання, а також роз'яснити права та обов'язки особам, які беруть участь у справі, й вирішити питання щодо заявлених клопотань.

Процесуальні дії в зазначеній частині судового засідання провадяться у встановленому законом порядку. У засіданні суду апеляційної інстанції головує, як правило, голова судового складу або голова судової палати в цивільних справах. Головуючий керує судовим засіданням, вживає необхідних заходів до забезпечення в засіданні належного порядку (статті 162, 164, 302 ЦПК). Ведення протоколу в суді апеляційної інстанції є обов'язковим (ст. 198 ЦПК).

У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою або поданням та на рішення (ухвалу) якого суду підлягає розгляду. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з повідомлених осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, і які є відомості про причини їх неявки. Головуючий встановлює особу тих, хто з'явився (за паспортом, посвідченням тощо), перевіряє повноваження службових осіб та їхніх представників. У разі участі в судовому засіданні перекладача — роз'яснює його права та обов'язки й попереджає про відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ст. 167 ЦПК). Після цього головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їхнє право заявляти відводи згідно зі статтями 18, 19, 20, 21-23 ЦПК. При цьому слід мати на увазі, що законом заборонено судді, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку, брати участь у розгляді цієї ж справи в суді апеляційної інстанції (ст. 21 ЦПК).

Згідно зі ст. 15 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівності учасників процесу. Тому головуючий зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їхні права й обов'язки із занесенням цієї процесуальної дії до протоколу судового засідання (ст. 170 ЦПК).

Клопотання осіб, які беруть участь