Об’ємний гідропривод: Конспект лекцій (Лекції 1-36: Загальні відомості про об’ємний гідропривод. Нові прогресивні технології і перспективи розвитку гідроприводів), страница 10

Нагнітання рідини в об'ємному насосі   здійснюється   витісненням   її   з   робочої   камери   під   час зміни об'єму цієї камери.  Обертання ексцентрика 1  навколо осі приводного вала двигуна примушує поршень 2, який притиснуто до ексцентрика пружиною 4, здійснювані зворотно-поступальний рух.   При  повороті ексцентрика з  початкового  положення,  зображеного   на рисунку,   поршень  починає   рухатись  в   корпусі  З праворуч,   об'єм  робочої  камери  9  збільшується,   а тиск  у   ній зменшується. В робочій камері виникає вакуум.  Під дією перепаду тисків, який визначається різницею між атмосферним тиском на поверхні робочої рідини в гідробаці та тиском у робочій камері,    відкривається    клапан   6.    Рідина   по   всмоктувальній гідролінії 5 під дією атмосферного  тиску надходить до робочої камери   9,   заповнюючи   її   простір.   Процес   всмоктування   буде відбуватись до повороту ексцентрика на кут 180°, коли поршень доходить до крайнього правого положення.  В цей момент об'єм робочої камери досягає максимальної величини і тиск у камері перестає   зменшуватись,    а    всмоктувальний    клапан    6    закривається,   відокремлюючи   робочу   камеру   9   від   всмоктувальної гідролінії   5.   Подальше   обертання   ексцентрика   призводить   до руху поршня в протилежному напрямку і до зменшення завдяки цьому   об'єму   робочої  камери.   Тиск   у   камері   9   збільшується, нагнітальний клапан 7 відкривається  і рідина з робочої камери під  тиском   подається   в   нагнітальну   гідролінію   8.   Процес нагнітання   буде   здійснюватися  до   повороту  ексцентрика   па  кут 360°.  У цьому положенні поршень зупиняється, тиск в робочій камері і нагнітальній гідролінії вирівнюється, нагнітальний клапан 7 закривається. Робоча камера має в цей момент мінімальний об'єм V, і відокремлюється від гідролінії 8.

2.  Радіально-поршневі насоси

Радіально-поршневі насоси поділяються за рухом робочих ланок на роторні і безроторні, а за способом передачі руху - на кривошипні та кулачкові. Радіально-поршневі насоси бувають одноразової і багаторазової дії. Робоча камера в них утворюється поверхнями циліндрів і торцями поршнів, осі яких розташовані перпендикулярно до осі блока циліндрів або утворюють з нею кут більше 45°.

На рис. 2.7 наведена принципова схема регульованого радіально-поршневого насоса. Він має корпус 1, у якому розмішений статор 2, що може зміщуватись відносно корпусу у напрямку, вказаному стрілкою. Насос має ротор 4, що обертається на осі, де розміщена розподільна цапфа 6. У роторі радіально розміщено поршні 3. сферичні головки яких взаємодіють із внутрішньою поверхнею статора. Поршні до статора притискуються відцентровими силами, що виникають при обертанні ротора. У деяких конструкціях насосів поршні притискуються до статора пружинами або тиском рідини, що подається в зону всмоктування від допоміжного насоса низького тиску.

Рис. 2.7. Схема роторного радіально-поршневого насоса

При обертанні ротора поршні за один оберт здійснюють зворотно-постунальне переміщення у напрямку радіуса. Величина цього переміщення визначається ексцентриситетом між осями статора і ротора, який може змінюватись при переміщенні статора 2 відносно корпусу 1.

В радіальних насосах здебільшого застосовують цапфове розподілення рідини, яке здійснюється через пази 5 і 7 цапфи 6, з'єднані за допомогою осьових каналів відповідно з всмоктувальною і нагнітальною гідролініями. Поршні здійснюють зворотно-поступальний рух відносно ротора, який обертається в напрямку,  вказаному  стрілкою.   В  робочих  камерах,   які знаходяться вище горизонтальної осі насоса, поршні рухаються в напрямку від центра до периферії. Ці робочі камери через паз 5 сполучаються з всмоктувальною гідролінією. Завдяки збільшенню об'єму робочих камер в них створюється розрідження і робоча рідина заповнює ці об'єми, здійснюючи процес всмоктування.