Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни "Технологія ізоляційних та покрівельних матеріалів і виробів", страница 9

Підставляючи значення , ,  і , які містяться в шихті (табл. 3.2), до формули для визначення модуля кислотності, уточнюємо його значення за розрахунком:

Розбіжність між заданою розрахунковою і отриманою за розрахунком величинами модуля кислотності складає  і не перевищує 5 %. Отже, розрахунковий склад шихти задовольняє умовам отримання розплаву з модулем кислотності  при складанні її із 76 % доменного шлаку Макіївського металургійного заводу і 24 % бою керамічної цегли.

3.5 Розрахунок матеріального балансу

для виробництва мінеральної вати

Розрахунок матеріального балансу здійснюється з урахуванням потужності заводу, цеху або технологічної лінії, яку визначає керівник курсової роботи під час видачі завдання на проектування.

У методичних вказівках наведені приклади для виробництва 1 т мінеральної вати і виробів з неї.

3.5.1 Обґрунтування стану вологості, технологічних і

виробничих втрат сировини

Стан вологості сировини обґрунтовують залежно від виду і властивостей сировини, умов її збереження, вологості навколишнього середовища і наводять показники для обох компонентів шихти (табл. 3.3).

На початку виконання курсової роботи студент обґрунтовує показники вологості і наводить їх (див. пункт 3.4.1) за довідковими даними (табл. 2.3). Визначені показники вологості включаються в табл. 3.3 для розрахунку матеріального балансу.

Технологічні і виробничі втрати основного та коригуючого компонентів шихти визначають залежно від обраної технологічної схеми виробництва мінеральної вати. Технологічні і виробничі втрати сировини у виробництві мінеральної вати можуть складати від 1 до 35 % (рис. 1.1). Рекомендовані до використання довідкові дані щодо втрат наведено на рис. 1.1.

Розробляється принципова технологічна схема переробки сировини на мінеральну вату та визначений студентом вид виробу з неї з посиланням на діючий стандарт. Наводяться виробничі та технологічні втрати на технологічних зв’язках за схемою, використовуючи приклад (рис. 1.1).

3.5.2 Приклад обґрунтування стану вологості,

технологічних і виробничих втрат сировини

Для обґрунтування стану вологості сировини враховуємо, що задана за варіантом основна сировина (шлак) може характеризуватися більш високою початковою вологістю, ніж бій керамічної цегли. Шлак зберігається за умов виробництва, як правило, на відкритому складі, а бій керамічної цегли – на напівзакритому або в бункерах. Відносна вологість повітря складає 45...60 %. З урахуванням наведених вище чинників прийнятих в варіанті завдання даних (див. 3.4.2), маємо такі величини вологості сировини, виходячи з даних табл. 2.3, за масою: доменний шлак – 8 %; бій керамічної цегли – 2 %.

Аналіз обраної технологічної схеми виробництва мінеральної вати, розробленої за прикладом рис. 1.1, свідчить, що сумарні виробничі і технологічні втрати сировини під час транспортування, складування, подрібнення з нефракційного кускового матеріалу, фракціонування до розміру 40…70 мм з відсівом фракції до 40 мм, дозування компонентів шихти, перемішування компонентів шихти, отримання силікатного розплаву в вагранці, переробки силікатного розплаву на волокно на багатовалковій центрифузі, виготовлення прошивних матів марки „100” за густиною, складування готової продукції складають: для доменного шлаку – 28 %, для бою керамічної цегли – 20 %.

3.5.3 Складання матеріального балансу

Вихідними даними для розрахунку матеріального балансу для виробництва 1 т мінеральної вати є визначений двома способами склад шихти з основного і додаткового, корегуючого компонентів, обґрунтовані величини вологості, технологічних і виробничих втрат сировинних компонентів шихти.