Розрахунок виробничої діяльності на рік НДЛ в умовах радіоактивного зараження, що утворилося в результаті аварії на АЕС

Страницы работы

8 страниц (Word-файл)

Содержание работы

6 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА 

Цивільна оборона (ЦО) є складовою частиною загальнодержавних соціальних й оборонних заходів, проведених у мирний і воєнний час для захисту населення й народного господарства від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і сучасних засобів поразки.

6.1 Радіоактивне зараження

У наш час 25 країн використають атомні реактори для одержання електроенергії. У зв'язку з аварією на Чорнобильської АЕС і забрудненням великої території декількох країн виникає питання про безпечну експлуатацію ядерних установок. При порушенні технологічного процесу на АЕС може виникнути аварія, при якій можливе розплавлювання палива, підвищення тиску до неприпустимого рівня й викид парогазовой суміші в атмосферу через вентиляційну трубу. У випадку руйнування ядерного реактора при тепловому вибуху утвориться радіоактивна хмара, що буде поширюватися в напрямку вітру на висоті 1 - 3 км. Поширення радіоактивної хмари може тривати від 3 до 12 годин після кожного викиду. Радіоактивна хмара складається з диму й газу. Розміри радіоактивних часток у хмарі від сотих частин мікрона до сотень мікронів. У випадку проходження хмари над місцевістю з нього падають невидимі оком мікрочастинки диму й вологи, які мають у своїй сполуці більше 200 радіоізотопів і більше 35 хімічних речовин.

Ядра атомів радіоактивних ізотопів мимовільно розпадаються, випускаючи в навколишнє середовище електромагнітне випромінювання і корпускулярне випромінювання  потоки - часток, електронів, позитронів, протонів, нейтронів та ін. часток .

Глибоке проникаюче випромінювання можуть викликати променеву хворобу при зовнішньому впливі на людину. Мало проникаюче випромінювання  викликають променеву хворобу лише при внутрішньому впливі, тобто тоді, коли радіоактивні речовини, що випускають ці промені, попадають усередину організму або через органи подиху й травний тракт, або через ушкоджені шкірні покриви й слизуваті оболонки. Променева хвороба розвивається тільки після впливу на організм людини проникаючої радіації в дозах, що перевищують т.зв. припустимі. Мінімальною дозою однократного зовнішнього загального опромінення людини, від дії якого може розвитися променева хвороба, є доза приблизно в 100 рентгенів, а при влученні радіоактивних речовин усередину організму ця доза становить 0,1 - 0,2 милликюри ( по радіоактивному стронцію ).

Механізм первинної взаємодії проникаючих випромінювань із живим організмом складається, відповідно до сучасних поглядів, в іонізації атомів органічних речовин і молекул води, що втримується в тканинах. Іонізація молекул води приводить до утворення іонів з різними за знаком електричними зарядами. Останні малостійкі й швидко утворять ряд активних, що окисляють радикалів ·ОН и ·ООН з наступним утворенням перекису водню. радикали, Що Окисляють, і перекісні сполуки підвищують загальний окисний потенціал, під впливом якого відбувається розрив деяких зв'язків у білкових    макромолекулах, міняються нативні властивості білка, у результаті чого порушуються процеси ферментоутворювання, обміну речовин. Виникають морфологічні зміни кісткового мозку, лимфоїдной тканини, слизуватих оболонок шлунково-кишкового тракту. Біологічна дія проникаючих випромінювань в організмі розглядається не тільки як поразка окремих кліток або тканевих структур, але і як порушення основних регуляторних функцій. Вражаючий ефект, безумовно, пов'язаний з поруч діючих в організмі механізмів      (інервационних, нейро-ендокринних ), з утворенням біологічно активних  (токсичних речовин ), а також із супутнім розвитком інфекції .

6.1.1 Режими радіаційного захисту

При тривалому перебуванні людей у зонах радіоактивного зараження вводиться режим радіоактивного захисту, що припускає порядок дія населення, застосування засобів (способів) захисту в зонах радіоактивного зараження, що виключає радіаційну поразку людей понад установлені норми й, що скорочує до мінімуму змушену зупинку виробництва. Це досягається регламентацією знаходження людей у захисних спорудженнях, у виробничих і житлових будинках і на відкритій місцевості з урахуванням захисних властивостей будинків і споруджень і рівня радіації. Режим радіаційного захисту повинен бути цілком певним для конкретних умов роботи ( проживання ), використовуваних захисних споруджень і певного рівня радіації. Тому режим захисту розробляються завчасно для різних дискретних значень рівнів радіації.

Типові режими № 1-3   розроблені для непрацюючого населення стосовно до наступних умов:

-   режим № 1 призначається для населення, що проживає в дерев'яних будинках з Косл = 2 і використає для захисту ПРУ з Косл = 10;

-  режим № 2 – у кам'яних будинках з Косл  = 10 і ПРУ з Косл  =   50;

Похожие материалы

Информация о работе