Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу, страница 3

Так, анкетування дозволяє збирати необхідну інформацію шляхом опитування людей за допомогою спеціальних анкет. Інтерв’ювання, яке може бути структурованим, не структурованим, блочним, стресовим являє собою бесіду представника (представників) керівництва з кандидатами на заміщення вакансії або вже працюючими робітниками (наприклад, в процесі проведення атестації). Соціометрічний метод дає змогу проаналізувати існуючі взаємозв’язки в групі, виявити неформальних лідерів та побудувати рольову структуру групи. Обстеження допомагає як оцінюванню робітників за результатами їх праці, так і дозволяє виявити якості співробітників, які мають місце у неформальній ситуації, або в умовах критичного випадку.

Особисті якості характеризують ділові, які необхідні для роботи, та моральні якості, які стосуються особистої моралі людини. Моральні якості, у свою чергу, впливають на внутришньоорганізаційну культуру, імідж, філософію підприємства.

Мораль у наш час перетворена у організаційну культуру та філософію підприємства.

Партнерство визначається як налагодження різноманітних форм взаємодії, на основі чого організується спілкування людей [8], що апливає на ефективність та продуктивність їх праці. В партнерстві реалізуються принципи рівності персоналу у відмінності від відносин, які визначаються формальною владою.

Конкуренція - це невід’ємний елемент відносин між людьми в умовах ринкової економіки. “Здорова” конкуренція характеризує націлення людей на успіх у колективі та суспільстві, досягнення, самоствердження. Існує думка, що завдяки конкуренції виникають лідери в групах.

“Нездорова” конкуренція властива людям з завищеною самооцінкою, тим, хто досягає успіху, “граючись у приховані ігри”- мова йде про розповсюдження неформальних комунікацій, підлобузництво перед керівництвом, сплановані перешкоди іншим членам групи. У такому випадку керівництво підприємства повинно за допомогою формальної власті та адміністративних методів припитини таку “конкуренцію”, наслідки від якої будуть негативними для всього колективу.

Спілкування – це специфічна форма взаємодії людей на основі обміну інформацією. Мова йде про комунікації на підприємстві, де поруч з формальними виникають невормальні (пліткові) комунікації, які можуть негативно іпливати на ефективнясть діяльності робітників.

Переговори – це специфічна форма ділового спілкування, коли дві або більше сторін, які мають різні цілі та задачі, мають намір ув’язати міх собою різні інтереси на основі розробленої схеми розмови (діалогу) та уникнути прямого конфлікту [8].

Конфлікт — це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інте­ресів, позицій, думок, поглядів суб'єктів, взаємодій. В основі будь-якого конфлікту перебуває конфліктна ситуація, тобто збіг обставин з про­тилежними тенденціями. Щоб конфлікт почав розвиватися, потрібен інцидент, необхідно, щоб якась сторона почала діяти, зачіпаючи інте­реси іншої. Якщо протилежна сторона відповідає такими самими дія­ми, то конфлікт із потенційного перетворюється в актуальний.

Основна причина конфлікту — незадоволення соціальних потреб людини у групі: низький статус, мало поваги з боку оточу­ючих, відсутнє почуття захищеності в групі, немає умов самовиражен­ня, самоствердження. Ця причина породжена природою перебування людини у групі — вона завжди конфліктна: з одного боку — осо­бистість має бути у групі для досягнення своїх життєвих цілей, для захисту, для задоволення соціальне-психологічних потреб; з іншого — особистість намагається зберегти свою свободу, незалежність та інди­відуальність, що стає джерелом тривоги, страху. Разом з цим конфлікт може розглядатися не лише як деструктивно впливаючий на співвідносини людей у групі, а і як конструктивний, завдяки якому виникають нові ідеї, рішення, моделі поведінки.

Знання соціологічних методів управління дозволяє керівнику здійснювати соціальне планування, регулювати соціально-психологічний клімат, забезпечувати ефективні комунікації.