Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу, страница 4

   З соціальними методами пов’язано існування соціальних факторів. Соціальні фактори стосовно підприємства виражають зміст змін в утворюючих соціальне середовище умовах і адекватні цим змінам наслідки. Їх розрізняють, насамперед, по спрямованості і формам впливу на персонал як у межах самої організації, де здійснюється спільна праця, так і в найближчому її оточенні, де живуть працівники та їх родини.

До основних факторів безпосереднього соціального середовища організації відносяться:

-  потенціал організації, її соціальна інфраструктура;

-  умови роботи й охорона праці;

-  соціальна захищеність працівників;

-  соціально-психологічний клімат колективу;

-  матеріальна винагорода праці і сімейні бюджети;

-  позаробочий час і використання дозвілля.

Потенціал відображає матеріально-технічні й організаційно-економічні можливості організації, тобто її розміри і територіальне розташування, чисельність персоналу і характер ведучих професій, профіль виробництва й обсяги продукції (товарів і послуг), форму власності, стан основних фондів, фінансове положення. Соціальна інфраструктура представляє комплекс об'єктів, призначених для життєзабезпечення працівників організації і членів їхніх родин, задоволення соціально-побутових, культурних і інтелектуальних потреб. В Україні перелік таких об'єктів включає:

-  суспільний житловий фонд (будинки, гуртожитки) і об'єкти комунального господарства (готелі, лазні, пральні й ін ) з мережами енерго-, газо- і теплопостачання, каналізації, водопроводу, телефонізації і т. і.;

-  медичні і лікувально-профілактичні установи (лікарні, поліклініки, амбулаторії, медпункти, аптеки, санаторії, профілакторії й ін.);

-  об'єкти освіти і культури (школи, дитячі дошкільні і позашкільні установи, будинки культури, клуби, бібліотеки, виставочні зали і т. і.);

-  об'єкти торгівлі і суспільного харчування (магазини, їдальні, кафе, ресторани, підсобні господарства для постачання свіжих продуктів);

-  об'єкти побутового обслуговування (комбінати, майстерні, ательє, салони, пункти прокату);

-  спортивні споруди (стадіони, плавальні басейни, спортмайданчики) і бази масового відпочинку, пристосовані для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів;

-  колективні дачні господарства і садово-городні товариства.

Підприємство в залежності від своїх масштабів, форми власності, підпорядкованості, місця розташування й інших умов може мати у своєму розпорядженні цілком власну соціальну інфраструктуру, мати набір тільки окремих елементів чи розраховувати на кооперацію з іншими організаціями і на муніципальну базу соціальної сфери. Але при будь-якому варіанті турбота про соціальну інфраструктуру є найважливішою вимогою до управління соціальним розвитком.

Досвід закордонних і вітчизняних організацій підтверджує, що увага до людей, турбота про поліпшення умов і охорони їхньої праці приносять помітну віддачу, підвищують діловий настрой. Кошти, витрачені на виробничу естетику, благоустрій робочого побуту, створення комфортних умов для відпочинку в перервах під час трудового дня, окупаються з лишком шляхом підвищення продуктивності праці і якості роботи.

Соціально-психологічний клімат - це сумарний ефект від впливу багатьох факторів, що впливають на персонал організації. Він виявляється в трудовій мотивації, спілкуванні працівників, їх міжособистісних і групових зв'язках. Нормальна атмосфера цих відносин дає можливість кожному співробітнику почувати себе часткою колективу, забезпечує його інтерес до роботи і необхідний психологічний настрій, спонукає до справедливої оцінки досягнень і невдач як власних, так і колег, організації в цілому.