Звіт з науково-дослідної роботи на тему: ”Підсилювач потужності звукових частот”, страница 2

Резистор R12 у ланцюзі эміттерів   транзисторів   VT3   і VT4 обмежує максимальний колекторний струм транзисторів VT5 і VT6 і, таким чином, визначає максимальну вихідну потужність підсилювача, а також охороняє вихідні транзистори від пробою при короткому замиканні в навантаженні. Опір резистора R12 можна підібрати таким чином, щоб вихідна потужність підсилювача не перевищувала номінальну, тоді підсилювач буде взагалі нечутливий до коротких замикань на виході. Але при цьому імпульсні сигнали великої амплітуди, що завжди присутні, наприклад, у музичному сигналі, будуть обрізатися. Щоб цього не відбувалося, резистор обраний із таким розрахунком, щоб колекторний струм вихідних транзисторів злегка перевищував розмір, необхідний для одержання максимальної потужності. У цьому випадку підсилювач може витримати коротке замикання протягом нетривалого часу, достатнього для перегоряння плавкого запобіжника FU1, що включений послідовно з навантаженням. Ланцюг R14C7 зменшує комутаційні    перекручування .

На базі транзисторів VT3 і VT4 поданий невеличкий постійний зсув 0,8...1  В (по 0,4В. 0,5 В на кожний транзистор). Воно недостатньо для того, щоб відкрити транзистори, але значно знижує поріг їхнього відкриття напругою сигналу. Зсув вибрано експериментально з таким розрахунком, щоб при температурі транзисторів до 60 С вони ще були б практично закриті .

 Фактично транзистори VT3 і VT4 нагріваються до значно менших температур, тому що не мають теплового контакту з вихідними транзисторами і розміщаються на окремих тепловідводах із площею охолодної поверхні біля 40 см2 кожний. Вихідні транзистори встановлені на однім тепловідводі з площею охолодної поверхні 300 см2. Максимальна вихідна потужність, що виділяється на навантаженні 4 Ома При напрузі живлення l5 В, дорівнює 15 Вт. Коефіцієнт підсилення дорівнює 3,3. Вхідний опір - 2 кОм.

На рис. 1 подана схема підсилювача, у якому використаний операційний підсилювач (ОП).  5 подана схема підсилювача, у якому використаний операційний підсилювач (ОП). Підсилювач також працює в режимі У, оскільки початковий зсув на базах транзисторів вихідного класу відсутнього і їхнього струму спочинку рівні нулю. Вихідні транзистори управляються колекторними струмами транзисторів VT1 і VT2, що так само, як і в розглянутому вище підсилювачі, включені за схемою ЗЕ з резистором у ланцюзі эміттера і мають великий вихідний опір.

                              1.3. Параметри пристрою

Вихідна потужність у діапазоні частот 20...20 000 Гц

Опір навантаження 4 Ом,

Номінальна потужність ...40 Вт максимальна ... 60 Вт.

Коефіцієнт підсилення  12.5 дб

       Вхідна напруг 0,75 В.

       Вхідний опір 10 кОм. 

 Швидкість наростання вихідної напруги В/мкс, не менше .. 12.

 Розмір викиду на перехідній характеристиці, %, не більш ...  5.

 Відносний рівень фона, дБ ... -80.

 Відносний рівень. внутрішнього шуму дБ, не гірше . . . . . . -86.

           Коефіцієнт гармонік Кг………………………………………...0,4

             2.1 Можливості моделюючої системи

Для аналізу принципової ектричної схеми загороджуючого фільтрабуло використано схемний редакторWorkBench . Даний редактор я використав  тому що він має цілий ряд можливостей: в режимі аналізу перехідних процесів розраховує форму напруги між двома будь-якими вузлами схеми або форму струму у будь-якій гілці схеми як функцію часу при заданій довільно формі напруги в будь-якому вузлі схеми; в режимі аналізу по змінному струму розраховуються амплітудно-частотна характеристика (АЧХ), фазочастотна характеристика (ФЧХ) та груповий час затримки (ГЧЗ) між двома будь-якими вузлами з логарифмічним або лінійним масштабом по вісі частот; в режимі аналізу по постійному струму розраховується залежність постійної напруги на будь-якому вузлі схеми як функції постійної напруги на іншому вузлі; режим Фур’є-аналізу розраховуються  на будь-якому вузлі схеми.