Позитивізм – філософське вчення , суть якого засноване на принципі, що дійсне знання і позитивна наука може бути результатом безпосереднього досвіду і як сума даних, одержана у рамках окремих наук.
Потреба – нагальна необхідність у чомусь, що необхідно для продовження життя.
Потреба у досягненнях – устремління досягти поставлених цілей, добитись успіху; заснована на баченні успіху як доказу власної значимості.
Почуття – емоційний стан, який виникає у зв’язку з необхідністю оцінювати важливість і потрібність того чи іншого об’єкту.
Психіка– системна якість високоорганізованої матерії, котра полягає у побудові невідчужуваної від суб’єкта картини світу, саморегуляції на цій основі власної поведінки і діяльності.
Психоаналіз – теорія особи, заснована на уявленні про наявність у неї особливої інстанції – несвідомого, і одночасно – це метод лікування нервових і психічних розладів, котрий полягає у виявленні і аналізі витіснених у несвідоме психічних переживань, які і є їх причиною.
Психологія – наука про психічні процеси, закономірності становлення і функціонування психіки, а також поведінки людей.
Рефлекс – реакція організму на ті чи інші впливи, які надходять від зовнішнього середовища. Розрізняють безумовні рефлекси (вроджені) і умовні рефлекси (надбані організмом на протязі індивідуального життя).
Садизм – ненормальна пристрасть до жорстокості, насолода стражданнями інших. Походить від імені французького письменника маркіза де Сада, котрий описав у романах статеві злочини, пов’язані з актами насилля та жорстокості.
Самосвідомість – процес внутрішньої концентрації індивіда на своїх думках, переживаннях і мотивації. В результаті дії самосвідомості відбувається конституціоналізація себе, як особистості.
Соціальна фасилітація – підсилення домінантних реакцій у присутності інших.
Соціальні лінощі – тенденція прикладати менше зусиль, коли люди об’єднують їх заради спільної мети, ніж у випадку індивідуальної відповідальності.
Співдіячі – група людей, які працюють індивідуально, одночасно виконують діяльність, яка не передбачає суперництва.
Спілкування – обмін реакціями між індивідами.
Сприйняття – відображення у свідомості предметів і явищ зовнішнього світу складене з окремих відчуттів та їх інтерпретація.
Стрес– стан емоційного внутрішнього розладу, пов’язаний з неможливістю для людини діяти у відповідності з ситуацією, яка склалась.
Структуралізм – напрям у психології, котрий полягає у виявленні найпростіших складових свідомості шляхом розкладання її на психічні елементи: відчуття, образи, почуття і т.д.
Структуралізм – напрям у психології, котрий полягає у виявленні найпростіших складових свідомості шляхом розкладання її на психічні елементи: відчуття, образи, почуття і т.д.
Танатос – той вектор у діяльності несвідомого, котрий пов’язаний з потягом до смерті, взагалі розщеплення і руйнування.
Творчий синтез – за Дж. Міллем, це такий механізм утворення психічних явищ, коли складні ідеї виникають як результат з’єднання простих психічних елементів у ціле, яке не може бути зведене до них.
Фобія – безпричинний і нічим необумовлений страх.
Фрустрація – почуття, яке виникає за обставин, коли людина усвідомлює неможливість досягти поставленої мети.
Функціоналізм – антитеза структуралізму. Напрям у психології, котрий базується на тому принципі, що свідомість існує як форма цілісних актів, котрі не можуть бути розкладені на окремі елементи, у зв’язку з чим головним є з’ясування ролі свідомості у адаптації індивіда до оточуючого середовища.
Функціоналізм – напрямок, який вивчає психічні явища з точки зору їх ролі у пристосуванні організму до середовища.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.