Термінологічний словник з дисципліни "Основи психології та педагогіки" (Агресія, альтруїзм, амбівалентність, амнезія, ..., фобія, фрустрація, функціоналізм), страница 2

Індивідуальність – те, чим окремі люди різняться між собою.

Інтелект – рівень розвиненості у індивіда здатності до мислення.

Інтеріоризація – перехід від зовнішньої реальної дії до внутрішньої ідеальної.

Інтроверт – психологічний тип людей, які перш ніж приймають рішення, зважують всі аргументи, самодостатні і не схильні до ризику, з низьким рівнем адаптації.

Інтроспекція – загальний метод психологічних досліджень, котрий полягає у самоспостереженні й описі досліджуваним власних відчуттів і станів.

Інтроспекція (від лат. Самоспоглядання) – метод у психології, котрий полягає у вивченні психічніх процесів на основі об’єктивного споглядання за явищами власної свідомості.

Істерія – підвищена збудливість, котра у поведінці індивіда проявляється частіше за все у схильності до драматичних вчинків.

Колективне несвідоме – та складова психіки, яка належить не окремому індивіду, а всім людям взагалі.

Комплекс – сукупність внутрішніх асоціацій, або певна психічна травма, або підвищена напруженість у діяльності нервової системи індивіда, з якою йому буває важко справитись.

Комунікація – спілкування та обмін інформацією між людьми.

Конфлікт – зіткнення інтересів людей і груп, яке приводить до погіршення психологічного клімату у колективі.

Конформізм – зміна поведінки або переконань в результаті реального, або уявного тиску групи.

Креативність – здібність породжувати різноманітні оригінальні ідеї у нерегламентованих умовах діяльності.

Лібідо – вектор у діяльності несвідомого, котрий пов’язаний зі статевим потягом, взагалі життєстверджуюче начало у структурі особистості.

Мазохізм – психічне збочення, жертва якого одержує насолоду, через страждання. Походить від імені письменника Л. Захер – Мазуха, у котрого це збочення було заочно, за його романами, діагностовано віденським психіатром Р. Крафт – Еббінгом.

маніпулятор – це особистість, котра з метою самозахисту тим чи іншим способом використовує, експлуатує чи контролює себе або інших , як об’єкти або речі.

Мислення – процес знаходження імені для предмета шляхом прикладання до нього поняття.

Мнемоніка – методи, які полегшують запам’ятовування шляхом надання інформації іншої структурної організації.

Мотив – сукупність імпульсів, котрі побуджають суб’єкта до того чи іншого виду активності.

Мотива́ція — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

Научення – процес зміни поведінки індивіда в результаті дії позитивних і негативних підкріплень.

Невроз – дисоціація особистості, викликана наявністю комплексів, котра виражається у затратах надлишкової енергії у непродуктивних цілях.

Нейрон - клітина нервової системи, здатна до проведення нервових імпульсів. В нервовій системі людини налічують близько 1010 нейронів.

Несвідоме – особлива інстанція у структурі психіки індивіда, змісти якої не можуть дійти до стану усвідомлення.

Образ – в узагальненому вигляді – це знята інформація про об’єкт. Образ виникає як системна якість, котра утворюється в результаті фізико-хімічних процесів у мозку.

Огруплення мислення – режим мислення у групі, коли вона стає схильною до відкидання реалістичних оцінок альтернативного способу дій.

Операція – конкретна сукупність і послідовність рухів, котра визначається конкретними умовами взаємодії з об’єктами.

Особа – людина з особливими психологічними якостями, які дозволяють їй займати певне визначене місце серед інших людей. Бути особистістю – означає відчувати своє “Я” як відокремлене від інших “Я” і, одночасно, це визнання такої відокремленості іншими.

Особи́стість— соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Біологічна характеристика людини в нього не входить.

Пам’ять – здатність до накопичення і збереження якоїсь інформації.

Підкріплення – спрямування поведінки індивіда шляхом позитивних заохочень або покарання.