Основні принципи системи НАССР (аналіз ризиків і критичних контрольних точок), страница 4

Моніторингпроведення запланованого спостереження чи вимірювання показників у критичних точках контролю з метою своєчасного виявлення виходу їх значень за критичні межі. Моніторинг направлений на розв'язання трьох основних завдань:

-  полегшення простежуваності процесу. Якщо результати моніторингу вкажуть, що існує тенденція втрати контролю, тобто заданий рівень ризику перевищується, тоді треба буде вжити заходів для поновлення контролю, перш ніж виникнуть відхилення; моніторинг використовують для визначення моменту втрати контролю і виникнення відхилень в КТК, тобто моменту перевищення критичної межі, з метою здійснення коригувальних дій; моніторинг надає задокументовану інформацію, що може використовуватись під час перевірки функціонування системи НАССР.

Основні запитання для започаткування   моніторингу? За допомогою процедур моніторингу визначається, чи вживаються контрольні заходи та чи витримуються критичні межі? Для проведення моніторингу слід визначити:

що буде об'єктом моніторингу?;

як буде проводитись моніторинг критичних меж?

коли буде проводитись моніторинг?;

хто буде проводити моніторинг

Умови  для розробки  системи моніторингу за системою НАССР Моніторинг представляє собою передбачене графіком вимірювання чи спостереження за КТК стосовно перебування її параметрів у критичних межах. Моніторингові процедури повинні дозволяти виявляти втрату контролю над КТК. Отже, важлива чітко визначити, як, коли і хто здійснює моніторинг. Після вирішення питання про критичні ліміти вирішували  як необхідно  проводити  моніторингові процедури та з якою періодичністю Система НАССР визначає моніторинг як проведення запланованої послідовності спостережень та вимірювань контрольних параметрів для оцінки того, чи перебуває критична точка управління (КТК) під контролем. При цьому під КТК  розуміють етап технологічного процесу, який має суттєве значення для запобігання або усунення (зниження до прийнятного рівня) впливу небезпечного чинника, що загрожує безпеці продукту. Це може бути виробниче або складське приміщення, сировина, процедура обробки, обладнання, етап технологічного процесу тощо.

Метою моніторингу є наступне:

-  Вимірювання параметрів системи в КТК (трендовий аналіз).

-  Визначення, чи може поточний стан системи викликати втрату контролю над КТК, наприклад, якщо є вихід за критичні межі.

-  Створення записів, які б відображали відповідність параметрів системи в КТК.

Моніторинг є процесом, на який посилається виробник, щоб продемонструвати, що він відповідає плану критичних точок управління при аналізі небезпек. Він надає виробнику точні дані, які дозволяють довести, що умови виробництва відповідають плану критичних точок управління при аналізі небезпек. Теоретично, моніторинг повинен функціонувати так, щоб дозволяти здійснювати необхідні корегування в технологічному процесі у реальному часі. Практично, експлуатаційні межі часто застосовуються для створення “запасу міцності”, що дозволяє скорегувати процес ще до того, як критичні межі порушені.

Фактори, які необхідно враховувати при розробці моніторингу. Існує кілька способів моніторингу критичних меж КТК.

А.-частота моніторингу.Моніторинг може здійснюватися на постійній (100 відсотковій) та пакетній основі. За можливості, перевагу слід віддавати постійному моніторингу, через більшу надійність. Постійний, безперервний моніторинг призначений для визначення відхилень від заданого рівня та дозволяє здійснити корегування цих відхилень, не дозволяючи виходу параметрів за критичні межі. Якщо моніторинг не безперервний, обсяг і частота моніторингу повинні бути достатніми для забезпечення належного рівня гарантування, що КТК перебуває під контролем. Чим більша частота моніторингу, тобто – менший інтервал між зняттям даних, тим менше буде пошкоджений продукт при виході КТК з-під контролю.