Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни "Теорія електричного зв'язку", страница 2

Загальними вимогами до пояснювальної записки є чіткість, логічна послідовність викладання матеріалу; довідність, переконливість рішень, наукова обґрунтованість висновків, рекомендацій та пропозицій. При цьому використовуються терміни, позначення та визначення, що вживаються у курсі ТЕЗ та попередніх курсах, а також у рекомендованій навчальній та спеціальній літературі.

У вступі викладають стан питання, яке є предметом курсового проектування, визначають його мету, задачі та перелік вихідних даних.

Основна частина підрозділяється на розділи з відповідними заголовками. У тексті кожного розділу наводиться структурна або функціональна схема системи чи пристрою, що аналізується, та розрахунки відповідних характеристик.

Схеми повинні бути виконані рукописним способом (тушшю, чорним чорнилом, пастою) або комп'ютерними засобами на аркушах із текстом з дотриманням вимог ЄСКД. Використання кальок або ксерокопій не допускається.

Формули, за якими виконуються розрахунки, наводяться у тексті повністю з роз'ясненням літерних позначень. Під час підстановки числових значень необхідно зазначати їх в основних одиницях. Кінцевий результат повинен бути розрахований з точністю до трьох позначених цифр.

Якщо окрім літератури, що рекомендується цими методичними вказівками, використовується якась інша, то перед розрахунковою формулою обов'язково робиться посилання на джерело та номер цієї формули в ньому, або вказується сторінку, де вона наведена (наприклад, [11, формула (4.2)] або [11, с.17]), а в переліку посилань подається повна назва джерела (в наведеному прикладі під номером 11).

До основної частини пояснювальної записки типової курсової роботи, як правило, входять наступні розділи:

- структурна схема цифрової системи зв'язку, в якому потрібно зобразити структурну схему цифрової системи для передачі неперервних та дискретних повідомлень і пояснити призначення кожного пристрою у її складі та дати визначення його основних параметрів;

- характеристики аналого-цифрового перетворювача (АЦП) та цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), в якому потрібно навести часові діаграми сигналів на їх входах і виходах, а також визначити інтервал дискретизації , частоту дискретизації , кількість рівнів квантування , шаг квантування , допустиму ймовірність помилки символу на вході ЦАП , кількість інформаційних символів  для безнадмірного (примітивного) кодування рівнів квантування та тривалість двійкового символу (біту) ;

- характеристики модему маніпульованих сигналів, в якому потрібно зобразити функціональні схеми модулятора та демодулятора маніпульованих сигналів для заданих методу маніпуляції та способу приймання, навести часові діаграми сигналів на їх входах і виходах, знайти мінімально можливу ширину їх спектра , а також розрахувати та побудувати графік залежності ймовірності помилки двійкового символу на виході демодулятора від відношення сигнал/шум на вході демодулятора , визначити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора , за яким ймовірність помилки символу на виході демодулятора  дорівнює допустимій ймовірності помилки символу на вході ЦАП ;

- характеристики кодеку завдостійкого коду, в якому потрібно для заданого методу лінійного двійкового блочного кодування () вибрати та обґрунтувати такі параметри, як мінімальна кодова відстань , кількість перевірочних символів , довжина кодової комбінації , що забезпечують допустиму ймовірність помилки , енергетичний виграш кодування (ЕВК)  при його використанні у цифровій системі зв'язку, а також навести приклад кодової комбінації та зобразити функціональні схеми кодера і декодера;

- інформаційні характеристики джерел повідомлень та каналів у складі цифрової системи зв'язку, такі як епсилон-ентропія , надмірність  і продуктивність  джерела неперервних повідомлень, пропускну здатність неперервного каналу зв'язку , ентропію , надмірність  і продуктивність  джерела дискретних повідомлень, пропускну здатність дискретного каналу зв'язку ;

- показники ефективності цифрової системи зв'язку, в якому потрібно зробити розрахунки та порівняння енергетичної , частотної  та інформаційної  ефективностей неперервного та дискретного каналів зв'язку для двох варіантів побудови системи - без завадостійкого кодування та з ним.

Висновки повинні містити стислий перелік результатів аналізу та оптимізації цифрової системи зв'язку із зазначенням їх відповідності технічному завданню та його вихідним даним, а також із зазначенням переваг і недоліків розглянутих варіантів її побудови.

Графічна частина (3 плакати формату А1) повинна містити структурну схему цифрової системи зв'язку, часові діаграми сигналів на входах і виходах її основних пристроїв, а також звідну таблицю її основних характеристик.

4 ВКАЗІВКИ ПО АНАЛІЗУ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

4.1 Структурна схема цифрової системи зв'язку

У цiлому рядi випадків практики постає проблема передачi неперервних повідомлень по дискретному каналу зв’язку. Ця проблема розв’язується при використанні цифрової системи зв’язку. Однією з таких систем є система передачi неперервних повідомлень методом імпульсно-кодової модуляції (ІКМ) та маніпуляції гармонічного носія. Структурна схема такої системи наведена на рис. 4.1. Вона складається з джерела повідомлень (ДП), аналого-цифрового перетворювача (АЦП), двійкового дискретного каналу зв’язку (ДКЗ), складовою частиною якого є неперервний канал зв’язку (НКЗ), цифро-аналового перетворювача (ЦАП) i отримувача повідомлень (ОП). Кожна з наведених частин системи містить у собі ще цілий ряд елементiв. Зупинимось на них докладніше.

Джерело повiдомлень - це деякий об’єкт або система, інформацію про стан або поведінку якого необхідно передати на деяку відстань. Інформацiя, що передається вiд ДП, є непередбаченою для отримувача. Тому її кількісну міру в теорії електрозв’язку виражають через статистичні (імовірнісні) характеристики повідомлень (сигналiв). Повідомлення являє собою фiзичну форму подання інформації. Часто повідомлення подають у виглядi змінного за часом струму або напруги, які відображають передану інформацію.