Книжкова виставка – як засіб підвищення інформаційної компетентності читачів-школярів

• Існує певний порядок розробки та оформлення книжкової виставки, що складається з наступних етапів:
• вибір теми;
• визначення цільового та читацького призначення;
• виявлення і відбір документів;
• підбір допоміжних матеріалів;
• розробка структури книжкової виставки;
• реклама книжкової виставки;
• аналіз ефективності книжкової виставки.

1. 2. Класифікація книжкових виставок

Виставка – це експозиція різних документів бібліотеки до 50 примірників, об’єднаних відповідним принципом відбору. Вона має експонуватись протягом певного часу і покликана пробуджувати у читачів інтерес до літератури, а також має розкривати книжкові фонди бібліотеки виставка одного автора.   виставка-ікебана.  виставка-аукціон.  експрес-виставка виставка-кросворд  виставка-знайомство.  виставка-гербарій.  виставка одного жанру.   виставка-настрій.  виставка-питання. виставка «забутих» книг.   

виставка новинок  виставка-діалог.  виставка-вікторина виставка-конкурс. виставка однієї книги (статті).   виставка-реклама виставка-дискусія.  виставка-календар.  виставка книжкових ілюстрацій.   виставка-хобі.  виставка-порада і виставка-рекомендація. 

виставка-осуд (анти виставка)  виставка-шлягер.   виставка-інформація. виставка-панорама.  виставка-вернісаж.  виставка-тест.  віртуальна виставка

1.3. Основні правила оформлення виставок в бібліотеці

1. Книжкові виставки не повинні зливатися з навколишньою обстановкою;
2. Виставка має включати ряд декоративних елементів для фокусування уваги читачів;
3. Ілюстрація має образно розповідати про головні особливості книг;
4. Кольорові ілюстрації вдвічі «активніші», ніж чорно-білі;
5. Ілюстрації захаращені деталями, фотографії масових сцен сприймаються гірше, ніж ті, на яких зображені одна або дві людини;
6. Непарне число об’єктів у композиції сприймається краще, ніж парне;
7. Асиметричні композиції активніше впливають на глядача, ніж симетричні; перші – динамічні, другі – спокійні, статичні;
8. Горизонтальні лінії, як правило, асоціюються зі спокоєм та відпочинком, вертикальні лінії викликають асоціації руху, пересування у просторі;
9. Найчастіше привертають увагу елементи нові, несподівані, незнайомі;
10. Краще сприймається інформація у верхній частині композиції та експонати, розміщені поруч.

• Примірний алгоритм книжкової виставки.
• Визначення, уточнення та узгодження теми, цільового й читацького призначення.
• Попереднє знайомство з темою, визначення напряму пошуку, приблизного кола джерел і вірогідної структури виставки.
• Виявлення методичних рекомендацій, бібліографічних покажчиків за темою виставки і перегляд вторинних джерел інформації.
• Виявлення джерел ДБА бібліотеки та добирання виявленої літератури у фонді.
• Перегляд, відбір та групування літератури відповідно до структури виставки.
• Визначення заголовка, назв розділів, добирання цитат, ілюстрацій, предметного середовища.
• Оформлення виставки.
• Реклама виставки: зовнішня і внутрішня.
• Доукомплектування виставки.
• Облік ефективності бібліотечної виставки.

РОЗДІЛ ІІ. УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИСТАВКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ  2.1. Віртуальна виставка – нова послуга шкільної бібліотеки

Віртуальна бібліотечна виставка розміщується на сайті бібліотеки у тематичних загальношкільних презентаціях. Яскраві ілюстрації, використання ауді- та відеоматеріалів. До електронних виставок правомірно ставити такі ж вимоги, що й до традиційних. На віртуальних виставках активно використовується ілюстративний матеріал (портрет, малюнок та ін.), повні тексти окремих творів, звукозапис, відеоряд – все це дає змогу зробити виставки більш інформативними, передати дух епохи.

Найпоширеніший спосіб представлення інформації про документ на віртуальних виставках: бібліографічний опис + анотація + фото обкладинки документа.

Коваленко Александр Павлович, Рисованный Юрий Васильевич Чернобыль — каким его увидел мир.[Текст] / А.П.Коваленко. Ю.В.Рисованный. - К.: Молодь, 1989, 176с.: ил. Надра Землі вичерпні, тому у двадцятому сторіччі повстало питання розвитку альтернативних джерел енергії. Найбільші плани й сподівання були пов´язані з атомною енергетикою, яка стрімко розвивалася в усьому світі, аж доки 1986 рік блискавично не зруйнував міф про ―мирний атом‖. Як коментувалися події квітня 1986 року світовими джерелами інформації, як відреагувала світова спільнота на Чорнобильську катастрофу, які виклики постали перед науковцями різних галузей? - про все це розповідає книга ― Чернобыль — каким его увидел мир‖. Книга була видана невдовзі після трагедії. На той час тема була ще дуже болюча, тому обговорювання її були вкрай емоційними та гострими. Коментарі авторів до інформації СМІ — актуальні й зараз. Навіть через тридцять років книга буде цікавою широкому колу читачів