Обґрунтування необхідності досліджень речовинного складу порід як основи для вирішення геологічних завдань, страница 7

Петрофізичне налаштування комплексу ГДС повинно проходити етап порівняння з промисловими даними і даними аналізу керна на контрольних свердловинах. При задовільному результаті порівнянь методика вважається працездатною і її результати (комплекс ГДС і петрофізична модель пласта) можуть бути використані для масових вимірів.

3.3. Літолого-петрофізичні дослідження колекції керна і вибір схеми їх проведення при вирішенні конкретної задачі

Початковим етапом петрофізичного налаштування комплексу ГДС є етап підбору колекції керна, підготовки до досліджень кожного зразка (пробопідготовка) та проведення на них вимірювань літолого-петрофізичних характеристик породи.

Вимоги до колекції керна

Сформулюємо вимоги, яким повинні відповідати зразки колекції керна.

1.  Кількість зразків у колекції має бути на порядок більше очікуваного числа компонентів породи, важливих для інтерпретації можливого комплексу ГДС.

2.  Колекція повинна характеризувати зміни порід як за латерали, так і по глибині.

3.  Діапазон змістів мінералів і немінеральних компонентів в гірських породах повинен бути максимально можливим.

4.  У колекції повинні бути представлені зразки, як з самого колектора, так і з вміщуючих відкладів.

5.  Обсяг проби визначається наважкою для методу, що вимагає великої маси зразка.

Так, для визначення концентрацій природних радіоактивних елементів (ЕРЭ) необхідно мати проби масою від 50 г, краще 150-200 г, а для визначення концентрацій елементів з великим макросіченням поглинання теплових нейтронів на установці нейтронно-радіаційного аналізу потрібні зразки масою 400-500 р.

Кількість можливих компонент визначається або за матеріалами, отриманими іншими дослідниками, або за результатами досліджень зразків, обраних на підставі геологічного опису керна, так щоб було охарактеризовано можливо більше число літологічних різниць порід.

Вимоги до вимірювань на керні

Для створення системи переходу від фізичних характеристик породи до її компонентного складу потрібно проводити три блоки досліджень керна: петрографічний; петрофізичний; ядерно-фізичний. При цьому необхідно всі ці виміри проводити на одній колекції, тобто для кожного зразка повинні бути отримані вмісту мінералів і немінеральних компонентів (петрографія), концентрацій елементів, а також стандартні петрофізичні параметри.

Вибір методів досліджень керна колекції

Набір петрографічних методів залежить від їх можливостей щодо визначення конкретних мінералів і немінеральних компонентів. Схема досліджень розробляється виходячи з поставленого завдання і може бути уточнена після отримання результатів опису шліфів та визначення складу породи, тобто виділення породоутворюючих, вторинних і акцесорних мінералів, а також напівкількісного підрахунку площ, займаних конкретним мінералом в шліфі.

Для визначення кількісного вмісту мінералів необхідно досліджувати зразок методом рентгенофазового аналізу (РФА). За загальноприйнятою схемою проводять дослідження тільки фракції менше 0,01 мм, але для побудови переходу від геофізичних параметрів до мінерально-компонентних необхідно дослідження мінерального складу всього зразка. Поділ репліки плагіоклазів від КПШ можна провести по співвідношенням, визначених при описі шліфів.

Якщо кількість акцесорних мінералів значна, то для їх кількісного визначення необхідно проводити іммерсійний аналіз.

Вміст органічної речовини може зробити істотний вплив, як на загальне визначення складу породи, так і на концентрації елементів і результати інтерпретації комплексу ГДС. Як було показано Р. П. Готтих, ІВ на певній стадії перетворення містить велику кількість урану, тому цей компонент порід може бути дуже значним, і його визначення на керні вкрай необхідно.

Важливе значення має структура порового простору. При описі шліфів визначають розподіл глинистих мінералів в породі у вигляді шаруватої, структурної або розсіяною глинистості. Для детального опису розташування мінералів в порах породи необхідно вивчення спеціально підготовленої проби під растровим електронним мікроскопом (РЕМ).