Обґрунтування необхідності досліджень речовинного складу порід як основи для вирішення геологічних завдань, страница 10

Зв'язку типу «геофізика-геофізика». Два геофізичних параметра проводять завдаючи точки з координатами г1, г2 (параметри, обчислені за даними двох різних геофізичних методів на площині в системі координат г1 - г2. Таке зіставлення проводять для рішення наступних завдань:

а) пошуку областей значень г1, г2 , характерних для різних літотипів, для використання їх згодом при літологічному розчленовуванні розрізу за даними ДВС;

б) визначення областей, відповідних продуктивним і непродуктивним колекторам в досліджуваному розрізі, для використання отриманого побудови при оцінці характеру насичення колекторів.        

4.1. Петрофізичні залежності «керн – керн» виду Рп= f(кп) і Рн = f(кв) і їх значущість.

Петрофізичні залежності виду Рп= f(кп) і Рн = f(кв) складають петрофиізичну основу для інтерпретації даних електричних методів дослідження свердловин. Так на основі рівняння Рп= f(кп) через параметр Рп , який визначається за даними ГДС (каротажні діаграми електричних методів ГДС + поправки) проводиться визначення коефіцієнта відкритої пористості Кп.

На основі рівняння Рн = f(кв) через параметр Рн, який також визначається за даними електричних методів дослідження свердловин визначають коефіцієнт водонасичення Кв (об'єм води в порах породи). Знаючи Кв можна визначити коефіцієнт нефтегазонасичення: Кнг = 1 – Кв – використовується рівняння

Рн = f(кв) отримане першим способом (див. нижче).

Другим способом виходить рівняння виду Рн = f(кво), де кво – коефіцієнт залишкового водонасичення. У цьому випадку через кво оцінюється граничне значення Кнг = 1 - Кво.

Петрофізична залежність виду Рп=f(кп)

Питомий електричний опір іонно-проводить породи визначається за формулою рп = Рп рв, де рв – питомий електричний опір флюїду, що знаходиться в порах породи, а коефіцієнт пропорційності Рп називається параметром пористості [1,2,3].

Для порід з розміром пор більше 0,1 мкм, коли можна знехтувати впливом ДЕС на поверхні твердої фази на електропровідність порових каналів, параметр пористості Рп є константою даної породи, яка не залежить від мінералізації та питомого опору води, насичує породу, але величина Рп залежить від кількості води в одиниці об'єму породи і рівномірності розподілу її по породі. Так як кількість води в породі визначається коефіцієнтом пористості Кп, а розподіл її по породі — формою (структурою) порового простору, можна сказати, що відносне опір залежить від пористості породи і структури порового простору (геометрія пір). Як відомо, геометрії порового простору реальних осадових порід настільки складна й різноманітна, що доцільність застосування теоретичних виразів для опису характеру зв'язку між Рп і Кп вельми обмежена. На практиці за результатами експериментальних досліджень зразків порід отримують залежності відносного опору Рп від пористості Кп для пластів, що характеризуються спільністю текстурного будови (відсортованічтю зерен, формою порових каналів,..). Маючи залежністю Рп=f(кп), за величиною відносного опору можна оцінювати пористість породи.

Вид залежності Рп=f(кп): Рп = а Кп-m або Рп = Кп-m ,

де а і m - константи, які визначають експериментально для колекції зразків, що представляє досліджуваний геологічний об'єкт.

Величину m називають показником цементації породи (структурний показник):при відсутності глинистості для теригенних і карбонатних порід з міжзерновою пористістю добре зцементованих;

m =1,8 – 2,0; з каверново-міжзернової для порід пористістю m > 2; для щільних зцементованих порід, що містять тріщини , в межі величина m суттєво нижче значення m =1,8 – 2,0 характерного для таких порід при відсутності тріщин , у межі m →1.

Коефіцієнт а – постійний коефіцієнт для даних відкладень.

Відомо, що залежність параметра пористості Рп від звивистості порових каналів Тг визначається формулою Тг2 = Рп Кп, де Кп - коефіцієнт пористості. З іншого боку, згідно з формулою  Козени – Кишені коефіцієнт проникності порід Кпр = F ( Кп3/ Тг2 ) [1-3]. Тоді, Кпр = F ( 1/ Рп ) , тобто параметр пористості Рп можна використовувати для якісної оцінки проникності порід: чим нижче значення Рп тим більш проникною повинна бути порода.