Порівняння телеметричних комплексів для дистанційної ЕКГ діагностики

Страницы работы

8 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

Швидка візуалізація ЕКГ (на моніторі оператора, апарата, термопапері)

+

-

+

Потреба в додаткових зовнішніх пристроях для передачі ЕКГ

+

+

-

Достатня  швидкість передачі ЕКГ  

+

-

+

Відповідність передачі ЕКГ міжнародним стандартам

(EN 1064 (SCP-ECG)

-

-

+

Необхідність акустичного каналу для отримання консультації

+

+

±

Необхідність консультації всіх переданих ЕКГ

+

+

-

Наявність ЕКГ на місці виклику

-

-

+

Компактність укладки, малі габарити і вага, висока якість комплектуючих

+

+

±

Стабільна робота в умовах різких коливань температури і вологості

+

+

+

Механічна стійкість

+

+

+

Спрощення елементів керування (буквально кнопка «вкл/викл» і кнопка «передати»);

+

+

+

Акумуляторна батарея, що забезпечує тривалу роботу без підзарядки

+

+

+

Візуалізація ЕКГ при роботі аналогової системи у відбувається на моніторі оператора одразу ж після включення передавача, а присутність голосового зв’язку під час передачі дає змогу своєчасно попередити персонал що передає ЕКГ, наприклад,  про фатальні порушення серцевого ритму.

При користуванні повнофункціональним кардіографом ЕКГ з’являється на моніторі ЕКГ – апарату одразу ж після включення.

Під час передачі ЕКГ цифровим передавачем голосового зв’язку з оператором немає, дані можуть бути отримані після закінчення передачі. Враховуючи час передачі ЕКГ який складає декілька хвилин слід визначити це як недолік при розвитку критичних станів у кардіологічних хворих.

При користуванні повнофункціональним ЕКГ – апаратом для передачі ЕКГ необхідності у додаткових периферійних пристроях на відміну від аналогового і цифрового передавачів немає.

Міжнародному стандарту передачі інформації EN 1064 (SCP-ECG) який передбачає, що при передачі, ЕКГ повинна супроводжуватися такою інформацією:

•  Дані про пацієнта

•  Дані про умови обстеження

•  Дані про лікаря, відповідає тільки повнофункціональний ЕКГ – апарат «Юкард - 100».

Отримати інтерпретацію ЕКГ при роботі аналогового, цифрового передавачів можна отримати по акустичному каналу від оператора ДТЦ, а при застосуванні  повнофункціональним ЕКГ – апарата така необхідність відсутня дані можуть бути отримані на моніторі апарата.

При користуванні аналоговим та цифровим передавачами необхідна консультація абсолютно всіх переданих ЕКГ, в той час як залежно від рівня фахової підготовки персоналу який передає ЕКГ така необхідність існує у 7 – 49% випадків. Всі інші ЕКГ передаються виключно з ціллю архівації, що значно знижує рівень навантаження на персонал ДТЦ.

При користуванні аналоговим та цифровим передавачами на місці виклику швидкої медичної допомоги роздрукованої ЕКГ не залишається, що має значення при госпіталізації пацієнта у стаціонар чи послідуючому зверненні його за місцем проживання.

Периферійні пристрої всіх систем мають компактні укладки, високу якість комплектуючих, стабільно працюють в умовах різких коливань температури і вологості, стійкі до механічних ушкоджень, прості у користуванні (буквально кнопка «вкл/викл» і кнопка «передати»), тривало працюють без підзарядки від акумуляторної батареї. Аналоговий та цифровий передавачі мають малі габарити і вагу порівняно з повнофункціональним кардіографом.

При порівнянні різних телеметричних комплексів для дистанційної ЕКГ – діагностики встановлено:

·  користування комплексами не вимагає від персоналу додаткових навичок;

·   якість отриманих ЕКГ не залежно від застосованих комплексів суттєво не відрізняється;

·  повнофункціональний ЕКГ – апарат має переваги над ЕКГ – передавачами через значно більші  функціональні можливості та відповідність міжнародним стандартам передачі даних.

Незалежно від типу телеметричного комплексу який застосовувався для дистанційної ЕКГ – діагностики, досягнуто основних показників  якості надання допомоги хворим кардіологічного профілю:

·  своєчасна діагностика  гострої коронарної патології (185 випадків гострого інфаркту міокарду, 216 випадків гострого коронарного синдрому без елевації ST)

·  своєчасна діагностика/припинення життевонебезпечних порушень серцевого ритму загальнопрофільними бригадами (43 випадки пароксизмів шлуночкової тахікардії);

·  надання кваліфікованої допомоги в тому числі початок проведення тромболітичної терапії персоналом загальнопрофільних виїзних бригад;

·  відсутність консультативних виїздів кардіологічних бригад (до початку функціонування ДТЦ щорічно складало до 10000 викликів за рік);

Таким чином впровадження дистанційних консультативних центрів

Похожие материалы

Информация о работе