Прогнозування наслідків при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру

Страницы работы

Фрагмент текста работы

Обласні курси підвищення кваліфікації керівних кадрів

Прогнозування наслідків при надзвичайних ситуаціях (НС) техногенного характеру

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Поняття про прогнозування та його види.
  2. Прогнозування аварії на ХНО.
  3. Прогнозування аварії на реакторах типу ВВЕР (АЕС)

Прогнозування наслідків НС – це процес здобування висновків, заснованих на розрахунках та допущеннях, визначених відповідними методиками, про можливі вражаючі фактори для населення і територій внаслідок виникнення НС техногенного та природного характеру

Види прогнозування

  • Довгострокове – проводиться до виникнення НС. При цьому визначаються :
  • - зони можливого враження , їх
  • характер, розміри та площа,
  • терміни їх існування ;
  • - можлива кількість постражд.
  • та матеріальні збитки.

  • За результатами цього прогнозування :
  • - проводяться заходи щодо запобігання
  • надзвичайним ситуаціям;
  • - визначаються основні способи захисту ;
  • - проводяться запобіжні заходи щодо
  • зведення до мінімуму можливих втрат при
  • виникненні надзвичайних ситуацій (НС);
  • - створюються необхідні сили, засоби та
  • матеріальні резерви для запобігання НС
  • та реагування на них ;
  • - визначаються ступені ХНО та ХАТО;

- завчасно визначаються органи управління сили та засоби для реагування на НС в залежності від їх рівнів ; - плануються вищезазначені заходи органами виконавчої влади та виконавчими органами рад всіх рівнів, суб’єктами господарювання, території яких охоплені зонами можливого враження; - здійснюється контроль запланованих заходів з урахуванням результатів завчасного прогнозування.

  • Аварійне прогнозування
  • Проводиться після виникнення НС.
  • За результатами цього прогнозування
  • визначаються :
  • - зони можливого враження, їх розміри та площа;
  • - фактичні (прогнозовані) зони враження;
  • - можливі людські втрати та збитки.

За результатами цього прогнозування : - проводиться оцінка обстановки; - приймаються рішення про ведення рятувальних робіт ; - проводиться інформування населення; - вводяться режими захисту - визначається можливе поширення зон враження та час підходу вражаючих факторів до визначених територій.

Зона планування і здійснення запобіжних заходів ЦЗ – територія, на якій можливе виникнення вражаючих факторів для населення і територій при НС

Зона реагування на НС – територія, на якій безпосередньо виникають вражаючі фактори для населення і територій при НС

НОРМАТИВНИЙ АКТ

Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті (наказ МНС , Мінагрополітики , Мінекономіки , Мінекології та природних ресурсів від 27.03.2001р.№73/82/64/122)

Вихідні дані для прогнозування аварії на ХНО

  • Для довгострокового прогнозування:
  • загальна кількість НХР для ХНО , розташованих в сейсмонебезпечних районах, або у воєнний час, розлив “вільно”;
  • кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості - для інших ХНО, метеодані: V вітру – 1 м/с t0С=20, СВСП-інверсія, напрямок вітру у колі 3600 ;
  • СЕРЕДНЯ щільність населення в ПЗХЗ ;
  • площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) S(ЗМХЗ) = 3,14Г2;
  • площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S(ПЗХЗ)=0,11Г2;
  • ємкості з НХР руйнуються повністю ;
  • на трубопроводах – кількість НХР 300 -500 т;
  • заходи захисту плануються на глибину ЗМХЗ , яка утворюється протягом перших 4 годин після аварії.

ІНВЕРСІЯ

Такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні грунту

ІЗОТЕРМІЯ

Такий стан приземного шару повітря,при якому температура поверхні грунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні грунту

КОНВЕКЦІЯ

Такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні грунту

ГРАФІК орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря

Глибина розповсюдження забрудненої хмари,км

ЗМХЗ та ПЗХЗ при довгостроковому прогнозуванні

ЗМХЗ

ПЗХЗ

Критерії класифікації ХАТО і ХНО

Аварійне прогнозування

  • кількість НХР на момент аварії в аварійній ємкості ;
  • характер розливу НХР (“вільно” або у “піддон”) ;
  • висота обвалування (піддону) ;
  • реальні метеоумови : t0 С , V м/c ,напрямок вітру у приземному шарі , СВСП (інверсія , конвекція, ізотермія);
  • площа ЗМХЗ : Sзмхз= 8,72 · 10-3 Г 2 φ, кв.км , де Г- глибина зони ; φ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони ;
  • площа ПЗХЗ : Sпрог =К · Г2 · N-0.2 кв. км, де К-коефіцієнт, який залежить від СВСП ; N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ

Площа ЗМХЗ:

SЗМХЗ = 8,72 х 10-3Г2 φ кв.км, де Г – глибина зони (визначається за таблицями Методики); φ – коефіцієнт, який залежить від швидкості вітру

Площа ПЗХЗ:

Sпрог. = К х Г2 х N0,2, кв.км, де К – коефіцієнт, який залежить від СВСП: Г – глибина зони забруднення (визначається за таблицями Методики); N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ Ширина ПЗХЗ: при інверсії Ш = 0,3 Г0,6,км при ізотермії Ш = 0,3 Г0,75,км при конвекції Ш = 0,3 Г0,95,км

Визначення часу підходу забрудненого повітря до об’єкта

t = Х/V, год, де Х – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта, км; V – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру

Зони реагування при аваріях на ХНО

"Зони реагування" (зони можливого хімічного зараження)

Прогнозовані зони хімічного зараження

при Vв < 1 м/с при Vв = 1 м/с Vв = 2 м/с Vв > 2 м/с напрямок вітру 270º (західний)

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  • МЕТОДИКИ

Аварійне прогнозування на АЕС

Здійснюється відповідно до “Комп’ютерної оцінки радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях”/під ред.Портуса, Запоріжжя, 1993 , 90 стр./. Відповідно до наказу МНС від 11.08.2010 року №649 прогнозування здійснює АЕС.

  • Аварійне прогнозування на АЕС проводиться до отримання даних радіаційної розвідки і дає можливість орієнтовно визначити масштаби і ступінь радіоактивного забруднення місцевості і
  • приземного шару повітря
  • Вихідні дані аварійного прогнозування :
  • карта місцевості ;
  • місце розташування АЕС на карті ;
  • кількість аварійних реакторів і їх потужність ;
  • частини викинутих РР з аварійних реакторів ;
  • напрямок (в градусах) та швидкість середнього вітру ;
  • категорія стійкості атмосфери

  • Прогнозовані ЗМРЗ визначаються за
  • критеріями :
  • опромінення людей за перший рік після аварії ;
  • або потужності дози випромінювання через годину після аварії .
  • ПЗМРЗ наносяться на карту у вигляді правильних еліпсів відповідними кольорами .

Характеристика прогнозованих ЗРЗ

Зони планування заходів ЦЗ та зони реагування при аваріях на реакторах типу ВВЕР (ЗАЕС)

Розміри прогнозованих зон (інверсія , V10 =2 м/с )

Оцінка радіаційної обстановки

  • За результатами аварійного прогнозування в зонах забруднення

Похожие материалы

Информация о работе