Слід зазначити, що озон поглинає і деяку частину, до 20%, інфрачервоного випромінювання Землі, завдяки чому він робить, як і вуглекислий газ, істотний вплив на тепловий баланс планети.[2].
Вплив озонових дір
Поява і збільшення площі озонових дір і зменшення вмісту озону в атмосфері може призвести до: зменшення врожаїв сільськогосподарських культур, захворюванню людей і тварин, збільшенню небезпечних мутацій, а з ростом цих факторів і до ліквідації життя на Землі.
Біологічні наслідки виникнення озонових дір. Періодично виникають озонові діри, що досить негативно впливають на біосферу Землі. Це викликано негативною роллю ультрафіолетового випромінювання. У життєдіяльності організмів важлива роль належить короткохвильовій частині сонячної радіації.
Виявлено такі особливості впливу ультрафіолетового випромінювання на живі організми.
1. Опромінення ДНК і клітинних мембран мікроорганізмів призводить до втрати здатності орієнтації, а це зрештою сприяє їх загибелі, що викликає порушення в харчових ланцюгах і становить серйозну екологічну небезпеку для органічного світу.
2. Під впливом Уф-випромінювання порушується ріст рослин на суші, зменшуються їх кількість і розміри, придушуються реакції фотосинтезу. Тому навіть невелике зниження концентрацій озону в атмосфері призводить до різкого скорочення врожайності.
3. Велика частина Уф-випромінювання поглинається водою, але даний процес не безмежний. У фітопланктоні пригнічується фотосинтез і знижується його продуктивність. У зоопланктоні особливо чутливі до випромінювання молоді організми, в яких з’являються патологічні зміни і відбувається масова загибель окремих спільнот і цілих популяцій.
4. У великих ссавців, у тому числі і у людини, Уф-випромінювання в першу чергу вражає очі, шкіру та імунну систему. У людей виникає кон’юнктивіт, розвивається катаракта, посилюється зморшкуватість шкіри (фотоеластоза), з’являються опіки шкіри (еритема), рак шкіри і меланоми. Дослідження показують, що при зниженні рівня озону на 1-2% підвищується рівень захворювання на меланому, а це, в свою чергу, призводить до зростання смертності на 0,8-1,5%.
У зв’язку з вкрай негативними наслідками проблема походження озонових дір і розробка методів протистояння скорочення стратосферного озону в даний час мають не тільки наукове, а й важливе практичне значення.
Хочеться сподіватися, що проблема озонового шару навчить із більшою увагою й побоюванням ставитися до всіх речовин, що потрапляють в атмосферу в результаті антропогенної діяльності.[1]
Використана література
1. Корсак К. В., Коцаренко М.. Я. Озонова діра - сигнал небезпеки. - К: Т-во "Знання" УРСР, 1990- 48 с.
2. Пертов С. П., Хргиан А. Х. Атмосферный озон. - Л: "Гидрометеоиздат", 1980- 287 с.
3.
4.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.