Психотропна зброя: фантастика чи реальність?

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕФЕРАТ

ПО ДИСЦИПЛІНІ

«КОНЦЕПЦІЇ СУЧАСНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА»

НА ТЕМУ:

«ПСИХОТРОПНА ЗБРОЯ: ФАНТАСТИКА ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?»

Виконав                                                                                     Патютько А.В.

Перевірив                                                                                  Опанасюк А.С.

Група                                                                                                          ТМ-41

Суми 2007

         1 Вступ.

На порозі XXI століття в пресі з'явилося багато публікацій, присвячених інформаційно-психологічним технологіям. Серед таких технологій наростаючу небезпеку представляють системи схованого інформаційного впливу, основним об'єктом нападу яких є психіка людини. Говорячи про цю саму загадкову й ключову субстанцію особистості, будемо мати на увазі, що психіка взагалі й свідомість зокрема, як вищий її прояв, становлять єдиний континуум, що не має кількісних градацій, які можна було б виділяти як окремі блоки. Зміна стану конкретної системи, що ставиться до однієї зі сфер (фізіологічної або психічної), неминуче тягне ті або інші зрушення в іншій.

Загальновідомий факт: людина - система, відкрита для цілеспрямованого інформаційного впливу. З появою новітніх способів ведення інформаційних війн, виникненням глобальних мереж, приладів і технологій ситуація в сучасному світі кардинально змінилася. З'явилася реальна можливість впливати на психіку й свідомість людини мимо його волі. Свідомість більшості людей уперше перетворилося в предмет інформаційно-психологічного впливу, і результати такого впливу можна зрівняти зі зброєю масової поразки...

Сучасний виток у розвитку «пекельної драбинки» униз є психотропною зброєю. Якщо вся зброя минулого в основному торкало тіло, то от ця зброя вже спрямована проти розуму. Можна сміло стверджувати, що ця зброя XXI століття.

2 Способи застосування й методи впливу на людину за допомогою психотропної зброї.

2.1 Метод впливу на підсвідомість людини.

Дотепер головним методом такої зміни визнавався метод впливу на свідомість людини. При цьому стверджувалось, що «відчутні ефекти» можуть бути сприйняті нашою свідомістю тоді й тільки тоді, коли вони можуть бути критично осмислені нашою свідомістю, пройти через фільтр нашої оперативної пам'яті, а лише потім відкластися в сховище пам'яті, у нашій підсвідомості. Прямий доступ у цьому випадку до «сховища» категорично закритий. Підсвідомість розглядалася скоріше як щось міфічне, ефемерне, у всякому разі, як щось спляче, не активне, не здатне впливати на «здорові» думки й учинки особистості.

Однак останні дослідження нейрофізіологів показують, що наша оперативна пам'ять, що формує наш «здоровий глузд», - це всього лише мала частина від нашої «сумарної» пам'яті, якою володіє людина. Головний її резерв й «сховище» - наша підсвідомість. У підсвідомості міститься від 70 до 90 відсотків обсягу нашої пам'яті (всіх знань). Звідси такий величезний інтерес до розкриття «резервних» можливостей людини шляхом прямого впливу на її підсвідомість.

Прагнення навчитися впливати на людину прямо, через її підсвідомість виражається в розробці всіляких методів, що виникають па протязі всієї історії людства, починаючи від шаманства й кінчаючи сучасними витонченими схованими психотехнологіями, коли суб'єкт впливу не усвідомлює ні мету, ні навіть факт самого впливу. Їхня корінна відмінність від інформаційних впливів відкритого типу полягає в тім, що вони потай (скоріше навіть таємно), тобто без відома суб'єкта впливу, позбавляють його права самостійного вибору логічно обґрунтованих рішень, волі вибору своєї поведінки, здійснення бажань, вираження емоцій і навіть психофізіологічного стану організму (настрою, здоров'я). Це досягається або попереднім введенням суб'єкта впливу в змінений стан свідомості, або впровадженням інформації, що маніпулює, на тлі відволікаючих повідомлень прямо в підсвідомість, минаючи етап критичного сприйняття її свідомістю людини. У затребуваний час ця інформація з умовного сигналу (паролю) з рівня підсвідомості спливає у свідомості й сприймається людиною як його власні думки й переконання. Відповідно до закладеної програми людина - суб'єкт впливу організує свою поведінку, приймає рішення. У граничному варіанті ця людина в результаті інформаційно-психологічного впливу схованого типу перетворюється в зомбі, що безвідмовно виконує волю свого володаря. Людина, що потрапила під «програмування», зовні поводиться як звичайна людина й не підозрює про те, що вона «запрограмована». Вона зреагує тільки на ключову команду, передану їй в потрібний час. Після виконання завдання людина-«зомбі» навіть не усвідомлює, що вона зробла по цій команді - програмою їй «наказали» забути цей факт. У підсвідомість такої людини можна закласти й трохи спецпрограм. Показовим прикладом подібного програмування є широко відомий випадок арешту 1967 року в Манілі агента ЦРУ Луїса Кастильо, обвинуваченого в підготовці вбивства президента Філіппін Маркоса. (Цей факт приводиться в книзі А.Н.Толкунова «Викрадачі розуму» з посиланням на офіційні документи.) Перед допитом агентові ввели «сироватку правди» - психотропний засіб - і провели ряд гіпнотичних сеансів. Виявилося, що ця людина в різних ситуаціях відчувала себе чотирма різними агентами з різними «легендами», причому кожна з його особистостей нічого не відала про інші. Отже, піддавши мозок Кастильо складній обробці за допомогою психофізичних засобів і багатоступінчастого гіпнозу, у нього заклали відразу кілька програм, кожна являла собою якесь завдання. Нову особистість «включали», імовірно, за допомогою окремого коду.

2.2 Метод інформаційно-психологічного впливу