Як показує аналіз, у підприємств-виготівників в більшості випадків відсутній кореляційний зв'язок між сумарним об'ємом виробництва за інтервал і відвантаженням в нім. Як приклад на мал. 5.2 і 5.3 приведені графіки обробки даних по об'ємах виробництва і відвантажень сировини, матеріалів, машинобудівної продукції (сумарних об'ємів виробництва за інтервал і об'ємів відвантажень) для 8 підприємств. По осі абсцис графіків на мал. 5.2 відкладений сумарний об'єм виробництва за інтервал між відвантаженнями (U), по осі ординат — об'єм відвантаження (Q). Кожна крапка на будь-якому з графіків відповідає даним по одному інтервалу з координатами U і Qt (де I — індекс інтервалу), а всі нанесені крапки — дані в цілому за один рік. Наприклад, на мал. 5.2,г, показано, що в інтервалі, в якому сумарний об'єм добового виробництва концентрату був рівний U = 750 тис. т, об'єм відвантаження складав Q = 1400 тис. т/сутки і т.д.
Розсіювання крапок по всьому полю кожного з графіків говорить про те, що відсутній кореляційний зв'язок в інтервалах між об'ємом відвантаження і сумарним об'ємом виробництва продукції за інтервал, тобто із зміною значення сумарного виробництва за інтервал відповідно не збільшується (або не зменшується) об'єм відвантаження. Відсутність функціонального зв'язку підтверджують розрахункові коефіцієнти кореляції (Л), які (окрім графіка на мал. 5.3,6) значно менше одиниці: Л = 0,05 - 0,09. Це говорить про те, що в інтервалі з великим (або малим) сумарним об'ємом виробництва може бути проведений як великий, так і малий об'єм відвантаження готової продукції. Звідси витікає, що якщо відомі продолжи
1 90 Розділ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НОРМУВАННЯ ЗБУТОВИХ ЗАПАСІВ
5.4.2. Нормування за наявності кореляційного зв'язку між нормообразующими чинниками
Перейдемо до розгляду методологічних підходів до нормування збутових запасів за наявності кореляційного зв'язку між нормообразующими чинниками (Л>0,60, де Л — розрахований коефіцієнт кореляції), який може мати місце на промислових підприємствах. За наявності функціонального зв'язку зміні одного явища у всіх випадках відповідає певна зміна іншого явища, що знаходиться з ним в причинному зв'язку. При формуванні збутових запасів функціональні зв'язки між процесами виробництва і відвантаження в інтервалах, як правило, в чистому вигляді не спостерігаються, але вони виявляються у формі вільного, кореляційного зв'язку. За даних умов певній зміні одного явища відповідають в окремих випадках різні по величині і напряму зміни іншого явища. У разі ж стохастичного процесу, який ми розглядали раніше, взагалі відсутній і функціональна, і кореляційний зв'язок між двома явищами, що знаходяться в причинному зв'язку.
Особливість розрахунку норми збутового запасу за наявності кореляційного зв'язку полягає в тому, що необхідно врахувати кореляцію між двома ознаками чинників — сумарним об'ємом виробництва продукції за інтервал і об'ємом відвантаження в нім, якщо такий зв'язок має місце (розрахований коефіцієнт кореляції рівний або більше 0,60). Під цим мається на увазі, що об'єм відвантажуваної продукції певною мірою "стежить" за ритмом її виробництва на підприємстві. Наявність кореляційного зв'язку між нормообразующими чинниками, що визначають умови формування збутового запасу, говорить про хорошу організацію і певну узгодженість процесів виробництва і відвантаження готової продукції на підприємстві.
Пояснимо сказане вище, розглянувши умови формування збутового запасу вантажних автомобілів мазкі ЗИЛ-130 на ПО "ЗИЛ". Як видно з табл. 5.8, протягом трьох звітних періодів (у 1982, 1983 і 1985 рр.) на заводі спостерігалася протягом року в інтервалах відвантаження кореляція між двома ознаками: сумарним об'ємом виробництва автомобілів ЗИЛ-130 за інтервал (U) і об'ємом добового відвантаження (Q) в нім — коефіцієнти кореляції по вказаних періодах були відповідно рівні 0,66; 0,64 і 0,72. З графіка, приведеного на мал. 5.3,6", видно, що існує певний зв'язок між сумарним об'ємом виробництва за інтервал і відвантаженням в нім. На цьому графіку по даним за 1982 р. побудовано кореляційне поле значень об'ємів добових відвантажень автомобілів ЗИЛ-130 і їх сумарних об'ємів виробництва за інтервал відвантаження. Крапку досить тісно групуються біля деякої похилої прямої. Мале розсіювання крапок щодо узагальнювальної прямої лінії, що апроксимує цю залежність, говорить про наявність прямого кореляційного зв'язку між результативною (Q) і чинником (0) ознаками.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.