Організація розробки і реалізації стратегії управління конкурентоспроможним потенціалом промислових підприємств

ТЕМА 9: ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРОБКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

1. Ситуативне проектування розвитку конкурентоспроможного потенціалу підприємства

2. Реалізація стратегії зміцнення і розвитку конкурентоспроможного потенціалу підприємства

1. Ситуативне проектування розвитку конкурентоспроможного потенціалу підприємства

Визначення стратегії формування і розвитку конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства залежить від конкретної ситуації, в якій воно знаходиться. Як було сказано вище, в найзагальнішому вигляді стратегія – це генеральний напрям дії організації, проходження якому в довгостроковій перспективі повинно привести її до мети. Таке розуміння стратегії справедливе тільки при розгляді на верхньому рівні управління організації. Для нижчого рівня в ієрархії стратегія верхнього рівня перетворюється на мету, хоча для вищого рівня вона була засобом. Наприклад, стратегії поведінки на ринку, розроблені для конкурентоздатного потенціалу промислового підприємства в цілому, для маркетингового потенціалу виступають у вигляді цільових установок.

У зв'язку з цим пропонується формувати загальну підсумовувану стратегію зміцнення і розвитку конкурентоспроможного потенціалу підприємства за допомогою розробки комплексу локальних стратегій елементів, створюючих конкурентоздатний потенціал. Локальні стратегії елементів повинні бути збалансованим комплексом, орієнтованим на реалізацію загальної стратегії конкурентоспроможного потенціалу підприємства.

Під локальною стратегією елементів, створюючих конкурентоздатний потенціал підприємства, розуміється комплекс дій на перспективу відповідно до встановлених можливостей діяльності підприємства в певній сфері. Локальні стратегії, кінець кінцем, сприяють реалізації загальної стратегії зміцнення і розвитку конкурентоздатного потенціалу.

Локальні стратегії, що розвивають і деталізують загальну стратегію конкурентоздатного потенціалу підприємства, доцільно об'єднати в єдиний комплекс (мал. 1.).

Суммована стратегія                                                                      Генеральний напрямок розвитку конкурентоспроможного потенціалу                                             підприємства

Забезпечення процеса                                                                        Інтегровані оцінки КППП в цілому

формування стратегії КППП                                                             і його елементів

Локальні стратегії елементів,                                                                       Діагностика елементів, що формують КППП                                                                                    формуючих КППП

Мал. 1.. Процес формування стратегії зміцнення і розвитку КППП

Ухвалення рішень із стратегічних питань повинне здійснюватися у взаємодії двох напрямів – "від низу до верху" і зверху "вниз". Ухвалення стратегічних рішень таким методом формується в процесі взаємодії по вертикалі підприємства.

Локальні стратегії можуть входить в суперечність один з одним. Тому ради досягнення підсумовуваної стратегії зміцнення і розвитку КППП якась з локальних стратегій елементу конкурентоздатного потенціалу може не отримати максимально можливого розвитку. Розробка стратегії розвитку конкурентоспроможного потенціалу і його елементів не може здійснюватися на базі приватних оцінок, оскільки вони не дозволяють повністю охарактеризувати стан об'єкту управління. Крім того, розробка стратегії повинна враховувати відносне положення справ в порівнянні з конкурентами на світовому і національному ринку, а також використання наявних можливостей конкретних елементів КППП.

Це означає, що в основі вибору локальних стратегій окремих елементів КППП повинна бути оцінка, що дозволяє аналізувати не тільки фактичний стан елементів потенціалу підприємства, але їх відповідність вимогам світового ринку. Такий підхід до визначення підсумкової оцінки припускає агрегацію, тобто підсумовування, основних характеристик, досягнень і недоліків у використанні окремих елементів конкурентоспроможного потенціалу підприємства.

У загальній теорії статистики термін "агрегація" застосовується для позначення індексів зміни складних сумарних показників як агрегатні індекси. У нашому випадку під терміном "агрегована оцінка" розуміється підсумкова оцінка розвитку і стану елементів конкурентоздатного потенціалу підприємства.

Розглянемо процес формування локальної стратегії на прикладі одного з основних елементів, створюючих конкурентоспроможний потенціал підприємства, – виробничому потенціалі.

У основу ідеї формування локальної стратегії виробничого потенціалу закладена багаторівнева оцінка: 1) щодо ідеалу – оцінка кращих світових досягнень; 2) еталонна, виходячи з національних можливостей; 3) розрахункова щодо можливостей підприємства. Можливі рівні оцінки: підприємство; підприємство і національні можливості; підприємство, національні можливості і стан світового ринку. По суті залежно від того, як поєднуються значення оцінок по всіх трьом рівням і формується вибір локальної стратегії. Багаторівневість оцінки реалізується на основі введення декількох баз порівняння.

Перша база – ідеальна. Вона характеризує граничні, розрахункові досягнення підприємства, що працює в схожих зовнішніх, організаційно-економічних умовах, таких як чисельність зайнятих, виробничі площі, використання виробничого устаткування, величина залучених матеріальних ресурсів, величина статутного капіталу. Виходячи з таких характеристик, дається оцінка можливостей тотожного підприємства. Це можуть бути оцінні показники, експертні дані або ж досягнення