Підвищення економічності роботи енергосистеми міста шляхом впровадження державної політики енергоефективності та ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, страница 2

·  Співробітництво між державним та приватним секторами для посилення впливу державної політики. Це партнерство часто спирається на нові та інноваційні фонди  які використовують  в приватному секторі. Послуги з енергоефективності можуть забезпечити  нове коло діяльності  для енергокомпанії. Проте уряди повинні залучити деякі  стимули або примусові заходи. Крім того, залучення приватного сектора можливе лише за умов  стабільної регуляторної політики.

·  Щоб бути ефективними заходи з регулювання повинні бути добре сплановані постійно укріплюватися та правильно впроваджуватися [2]. При плануванні майбутніх регуляторних актів політики повинні приділити особливу увагу як споживачам  так і бізнесу так, щоб вони могли заздалегідь адаптуватися до майбутніх регулювань  особливо з точки зору впровадження примусових стандартів  з енергоефективності. Щоб бути ефективними стандарти повинні постійно оновлюватися. Дійсно для виробників не має стимулів  далі ніж вимагається, якщо на майбутнє не плануються більш суворі стандарти. Тому важливо переглядати  на регулярній основі  як  шлях  до стимулювання технічного прогресу та забезпечення  стабільного середовища для енергоефективності. Існує велика необхідність розроблення норм для приладів та устаткування для визначення найбільш  ефективних з них. Такі норми повинні розроблятися на  міжнародному або регіональному рівні. Правила для будівель або  устаткування є ефективними, тільки якщо вони примусово  впроваджуються. Примусове впровадження існуючих  правил  у деяких випадках може бути таким  же ефективними як і впровадження більш жорстоких стандартів.

·  Громадських сектор слід виховати на прикладах. Позитивний вплив громадського сектору на розвиток ринку енергокомпаній, а також роль громадськості в поставках енергоефективного використання показує, що громадський сектор  може зробити внесок у підтримку та консолідацію ринку обладнання  та послуг. Громадський сектор повинен залучатися на всіх  рівнях прийняття рішень: національному, регіональному, місцевому.

·  Якість послуг з енергоефективності та обладнання повинні підкріплюватися  через сертифікацію та тестування. Політичні заходи повинні підтримувати якість через підтримку обладнання та послуг  тільки необхідної якості. Можливим рішенням можуть бути регіональні центри. Акредитація консультантів може гарантувати якість послуг, що пропонуються.

·  Інноваційні заходи повинні підтримуватись в країнах, що розвиваються , на основі світового досвіду.

·    Заходи з енергоефективності повинні стосуватися всіх галузей з потенціалом для енергозбереження. У ЖКГ досягнення в енергоефективності нижче, оскільки зростання доходів і підвищення рівня життя нівелюють частину технічних досягнень  у енергоефективності.

·  Кожна країна повинна розробити заходи, виходячи з власних особливостей.

·  Необхідно підсилити координацію на міжнародному рівні. Хоча існують відмінності у впровадженні заходів. Більша роль зараз надається координації політики, особливо в Європі. Загалом координацію на міжнародному рівні можна підсилити для подолання перешкод у впровадженні  стандартів та цінових сигналів.

·  Інші заходи повинні включати аспекти енергоефективності. Національні уряди та регіональні, місцеві адміністрації повинні включати енергоефективність у всі основні галузеві заходи. Прийняті інвестиції в інфраструктуру  повинні включати очікуване зростання цін на енергію та обмеження на викиди СО2.

·  Необхідно посилити оцінку впровадження заходів та їх моніторинг за допомогою індикаторів.

Низька ефективність використання палива й енергії в житловій і комунально-побутовій сфері України викликана нераціональним їхнім використанням у житловому секторі, відсутністю обліку споживання ресурсів, недостатнім технічним рівнем устаткування, теплоізоляційними властивостями існуючих будинків і споруджень [1].