Стратегія розвитку атомної енергетики. Характеристика стану ядерно-енергетичного комплексу України. Стратегічна ціль та напрями державної політики з розвитку ЯЕК

6 Стратегія розвитку АТОМНОЇ енергетики

6.1 Характеристика стану ядерно-енергетичного комплексу України

На сьогодні встановлена потужність діючих АЕС складає 22,3% від загальної встановленої потужності електроенергетичного комплексу України (52,9 млн. кВт). Динаміка виробництва електроенергії на АЕС у порівнянні із загальним виробництвом електроенергії в Україні за останні 10 років наведена на рисунку 6.1. Протягом тривалого періоду ядерно-енергетичний комплекс  забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (більше 40%), що робить його ефективне функціонування важливою умовою стабільного розвитку економіки всієї країни.

Рисунок 6.1 – Виробництво електроенергії на АЕС України в 1990–2002 рр.

Крім відносно низької собівартості продукції перевагами ядерної енергетики у порівнянні з іншими традиційними та нетрадиційними джерелами є менший вплив на навколишнє середовище, стабільність енергопостачання, наявність значного запасу вітчизняних первинних ресурсів – природного урану та ін.

До об'єктів ЯЕК України відносяться: Запорізька АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Чорнобильська АЕС, Південно-Українська АЕС, Східний гірничо-збагачувальний комбінат, підприємства цирконієвого виробництва, а також ряд підприємств виробничого, наукового, проектно-конструкторського, освітнього та інших профілів.

Чорнобильська АЕС знімається з експлуатації. Останній з її енергоблоків з реактором типу РВПК-1000, що раніше експлуатувалися, був остаточно зупинений 15 грудня 2000 року.

Експлуатуючою організацією всіх діючих АЕС України є НАЕК “Енергоатом”. На діючих АЕС в експлуатації знаходяться 13 енергоблоків: 11 – з реакторними установками типу ВВЕР-1000 і 2 – з ВВЕР-440. Передбачений вихідними проектами термін експлуатації цих енергоблоків був визначений в 70-х роках минулого століття виходячи з суттєво консервативних припущень і складає 30 років. В той же час світова практика і попередні оцінки сьогоденного стану діючих енергоблоків АЕС вказують на потенційну можливість продовження терміну їх експлуатації за межі, передбачені вихідними проектами.

6.2 Стратегічна ціль та напрями державної політики з розвитку ЯЕК

Основною ціллю стратегічного планування в ЯЕК є забезпечення економічно ефективного та конкурентоспроможного функціонування ядерно-енергетичного комплексу України в цілому і окремих його об’єктів на період до 2030 року і подальшу перспективу за наступних визначальних умов:

-  безумовного дотримання всіх норм та вимог з безпеки об'єктів ЯЕК і обмеження їх впливу на населення і навколишнє середовище;

-  забезпечення енергетичної безпеки України;

-  забезпечення ефективного використання раніше здійснених капіталовкладень в розвиток ЯЕК;

-  забезпечення безперервності функціонування ЯЕК за межами 2030 року;

-  мінімізації негативних економічних, соціальних, екологічних та ін. наслідків від функціонування ЯЕК в період до 2030 року