Охорона праці і навколишнього середовища. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, страница 6

7.5 Заходу щодо захисту навколишнього середовища

Технологічні процеси виробництва чорних металів супроводжуються утворенням величезних кількостей різних пилів і газів, які забруднюють атмосферу.

Ступінь забруднення повітря випадковими причинами оцінюють їхню концентрацію, тобто змістом їх на одиниці об'єму або маси.

Пил, виділюваний з УКП, має щільність 4,3 г/см³, її кількість і склад змінюються в широких межах, і залежить від багатьох факторів: від складу сталі й присадки. Дослідження ступенів дисперсності пилу показують, що близько 80 % її часток мають розміри до 5 мкм. Кількість пилу із частками більше 1 мкм становить 5–15 %.

Законодавство України, а також ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02-78 «Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення припустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами». Робота сталеплавильних агрегатів повинна забезпечувати викиди шкідливих речовин в атмосферу в кількостях не перевищуючих значень, передбачених нормативами ПДВ (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1 – Нормативи ПДВ при роботі УКП.

На підприємствах чорної металургії водоспоживання досягає більших обсягів, тому раціональне використання води регламентується ДСТУ 2761-84 «Джерела централізованого господарського питного постачання. Гігієнічні вимоги й правила вибору».

Необхідний рівень очищення стічних вод, що попадають у водойми, визначається складом зважених часток, засвоєнням стічними водами кисню, заходом, сольовим складом і температурою води, а також ПДК токсичних домішок й інших шкідливих речовин.

Пропоную для очищення вод використати механічні методи. Вони містять у собі проціджування, відстоювання, фільтрування стічних вод. Для подальшого очищення вод пропоную використати фізико-хімічні методи.

Для охолодження стічних вод після очищення перед спуском у водойми застосовувати розбрискувальні басейни, баштові градирні.

Зменшення кількості  стічних вод може бути досягнуте шляхом безстічних схем очищення й впровадження науково-обоснованих норм водоспоживання.   

Технічні шуми розглядаються як своєрідне забруднення середовища; найбільш істотний і масштабний вплив на життєві функції людей робить поширення шуму в повітряному середовищі. Своєрідність шумового забруднення повітряного середовища полягає не в надходженні забруднюючих речовин, а у фізичному впливі, що викликає шкідливі хвильові гармонійні коливання в повітряному середовищі. У сучасних умовах з розвитком процесів урбанізації, концентрації промислового виробництва, збільшення кількості й потужності використовуваних машин і введення нових технологічних операцій технічний шум стає не тільки шкідливим але й небезпечним для людського суспільства.

До загальних засобів боротьби із шумом ставляться оптимальне розташування житлових приміщень у містах і селищах, розміщення населених пунктів на досить більших відстанях від потужних джерел шумового забруднення, озеленення років і селищ і пристрій розділових і чагарникових смуг. Стосовно до виробничих шумових забруднень додатковими заходами є: використання звуковбирних будівельних матеріалів, створення більше зроблених машин і технологій, шумознижуючого пристрою.

Узагальнення, аналіз й об'єктивна оцінка практичного досвіду, нагромадження знань, виконання комплексу наукових досліджень й удосконалювання на цій основі технології виробничих процесів, спрямоване на охорону, відновлення й поліпшення природних ресурсів при виробництві чорних металів, є актуальною проблемою.