Розробка транспортної системи перевезень пасажирів. Організація руху на маршрутах

3. РОЗРОБКА ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ

ПРИМЕР ОФОРМЛЕНИЯ ТАБЛИЦЫ – ТАБЛ. 3.6

Головною проблемою пасажирського транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає: незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.

Відповідно з “Правилами по організації пасажирських перевезень на автомобільному транспорті” рух автобусів по маршрутах може бути організовано на дорогах, відповідно техніко-експлуатаційним вимогам, які пред’являються до стану та обладнанню автомобільних доріг та вулиць.

Проїжджа частина дороги повинна мати ширину, яка забезпечує безпечний роз’їзд автобусів з зустрічними автомобілями без приниження швидкості. Пропускна здатність штучних побудов повинна відповідати значенням маси та габаритів автобусів. На зупиночних пунктах влаштовують площадки поза проїжджою частиною для заїзду автобусів та посадки-висадки пасажирів, а на кінцевих станціях відводяться ділянки для відстою та розвороту автобусів. 

У виконанні необхідних умов для перебування пасажирів у місцях очікування автомобільну лінію оборудують автовокзалами, пасажирськими автостанціями та павільйонами.

Автовокзали будують на кінцевих пунктах автомобільної лінії та у великих транспортних вузлах. Автовокзал представляє собою комплекс споруд, які забезпечують обслуговування пасажирів та автобусів. Для пасажирів є посадочні площадки, зали очікування, камери схову, ресторани, кімнати матері та дитини та інші побутові приміщення.

Пасажирські станції будують на зупинках автомобільної лінії. Це автовокзал маленького розміру.

Автопавільйони для пасажирів будують на пасажирських лініях невеликої відстані.

Основою для відкриття автобусних маршрутів є наявність пасажиро- потоку по встановленій трасі маршруту, що підтверджується техніко-економічними розрахунками.

Напрямок руху пасажирів не залишається постійним, а змінюється з появою нових об’єктів тяжіння. Виникає потреба періодично передивлятися сітку автобусних маршрутів з метою максимального приближення траси маршрутів к напрямкам руху населення.

Автобуси повинні мати лобовий та боковий трафарети. На лобовому трафареті указують номер маршруту та найменування початкового та кінцевого пунктів, на боковому – номер маршруту, та головні зупиненні пункти. В середині автобусів повинні бути: таблиці вартості проїзду; схема маршруту; загальні правила перевезення пасажирів; розклад руху автобусів. Місця для сидіння повинні бути пронумеровані.

3.1 Організація руху на маршрутах

Основними факторами, що визначають ефективність міжміських автобусних перевезень, є:

-  система організації руху автобусів на маршруті;

-  тип застосованого рухомого складу;

-  швидкості руху автобусів;

-  професійна підготовка кадрів;

-   раціональність діючого розкладу руху;

-  облік закономірностей розподілу пасажиропотікоків;

-  стан дорожньої мережі;

-  наявність на маршруті автовокзалів, автостанцій, автопавильонов, касових пунктів;

-  механізація й автоматизація процесів обслуговування пасажирів на автовокзалах і автостанціях;

-  наявність засобів зв'язку та диспетчерського керівництва рухом автобусів на маршруті;

-  наявність ефективного контролю за виконанням графіка руху автобусів на маршрутах.

З одного боку, основні фактори, що визначають ефективність міжміських автобусних повідомлень є самостійними і впливають на эфективність перевезень по цілком визначених напрямках, а з іншого боку – у багатьох випадках вони взаємозалежні, впливають один на одного і зміна одного з них викликає зміну інших.

Як було сказано вище, у залежності від величини і розподілу пасажиропотоку на маршруті роботу автобусів організують за звичайним, напівекспресним або експресним режимом руху.

На досліджуваних нами маршрутах робота автобусів організована за звичайним режимом руху. Я пропоную залишити по одному рейсу на кожному маршруті з цим режимом руху, а усі інші перевести на експресний з одночасним підвищенням тарифу до 10,25 коп/пас.км у зв'язку з чим скоротиться час руху пасажирів на поїздку, підвищиться ефективність використання рухомого складу та зросте доход від перевезень. – Не корректно построено предложение– за счет введения экспресного режима работы мы можем повысить тариф, а не одновременно

Рух на міжміських маршрутах в експресному режимі організується на основі „Методики підвищення швидкостей руху автобусів у міжміському повідомленні”.

Збільшення швидкості сполусення на експресних маршрутах досягається