ВСТУП
Цей курсовий підготовлений не основы лекційних курсу що читається протягом останніх років викладачами кафедри екомоніки природничих факультетів Київського університету імені Тараса Шевченка.
Сьогоднішні розробки економічної теорії мають бути науково обґрунтованими. Вони не повинні визначитися гаслами, пропагондистскої характеру чи суб’єктивними інтересами окремих осіб або навіть партій, а випливати з реальних завдань побудови незалежної економіки України на базі вивчення та узагальнення фундаментальних надбань світової економічної думки Тому при підготовці курсового виходив з таких позицій
- По-перше, нині читання курсового проекту має бути цілком підпорядкованим з’ясуванню проблем методів регулювання та організації
- По-друге, зміст курсового проекту має відповідати передовим світовими досягненням у розвитку загальної економічної теорії
Значна увага приділена висвітлення осних рис ринкової економіки. Зокрема , дана характеристика ринку та його інфраструктура. Також увага акцентована на висвітлення питань розвитку підприємствав Україні, вирешення питань економіка організація та планування виробництва.
ФОРМИ І СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ
Відповідно до змін в економічному й соціальному розвитку країни істотно змінюється й політика в галузі оплати праці, соціальній підтримці й захисту працівників. Багато функцій держави по реалізації цієї політики покладені безпосередньо на підприємства, які самостійно встановлюють форми, системи й розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів. Поняття «заробітна плата» наповнилося новим змістом й охоплює всі види заробітків (а також різних видів премії, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих у грошових і натуральних формах (незалежно від джерел фінансування), включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до законодавства за не пророблений час (щорічна відпустка, святкові дні тощо).
Ринкові відносини викликали до життя нові джерела одержання грошових доходів у вигляді сум, нарахованих до виплати по акціях і внесків членів трудового колективу в майно підприємства (дивіденди, відсотки).
Таким чином, трудові доходи кожного працівника обумовлюються його особистим внеском, з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками й максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці працівників всіх організаційно-правових форм встановлюються законодавством.
Статутною юридичною формою регулювання трудових відносин, у тому числі в області оплати праці працівників, стає колективний договір підприємства, у якому фіксуються всі умови оплати праці, що входять у компетенцію підприємства.
Порядок вирахування заробітної плати працівникам всіх категорій регламентують різні форми й системи заробітної плати. Форми й системи заробітної плати - це спосіб установлення залежності між кількістю і якістю праці, тобто між мірою праці і його оплатою. Для цього використовуються різні показники, що відображають результати праці й фактично відпрацьований час. Іншими словами, форма оплати праці встановлює, як оцінюється праця при його оплаті: по конкретній продукції, за витраченим часом або по індивідуальних або колективних результатах діяльності. Від того, як форма праці використовується на підприємстві, залежить структура заробітної плати: чи переважає в ній умовно-постійна частина (тариф, оклад) або перемінна (відрядний приробіток, премія). Відповідно різним буде й вплив матеріального заохочення на показники діяльності окремого працівника або колективу бригади, ділянки, цеху.
Тарифна система - це сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється диференціація й регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від його складності. До числа основних нормативів, що включають у тарифну систему й що є, таким чином, її основними елементами, ставляться тарифні сітки й ставки, тарифно-кваліфікаційні довідники.
Тарифні сітки по оплаті праці - це інструмент диференціації оплати праці залежно від його складності (кваліфікації). Вони представляють шкалу співвідношень в оплаті праці різних груп працівників, включають кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.
Тарифну ставку, що відповідає тому або іншому розрядові, отримують шляхом множення тарифної ставки 1-го розряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду. Розміри тарифних ставок можуть установлюватися або у вигляді фіксованих однозначних величин, або у вигляді «гілок», що визначають граничні значення.
Для тарифікації робіт і присвоєння тарифно-кваліфікаційних розрядів призначені тарифно-кваліфікаційні довідники, у які включені тарифно-кваліфікаційні характеристики: вони містять вимоги, пропоновані до того або іншого розряду працівника відповідної професії, до його практичних і теоретичних знань, до освітнього рівня, опису робіт, що найбільше часто зустрічаються по професіях і кваліфікаційних розрядах.
Праця працівників оплачується почасово, відрядно або по інших системах плати праці. Оплата може проводитися за індивідуальні й колективні результати роботи.
У цей час традиційними формами оплати праці є погодинна й відрядна
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.