Група злочинів проти життя. Убивство, доведення до самогубства

Поряд зі злочинами проти здоров'я роздягнув II Особливої частини КК України передбачає групу злочинів проти життя. До злочинів проти життя відносяться:

1)  убивства (статті 115—119 КК);

2)  доведення до самогубства (ст. 120 КК).

Переважна більшість злочинів проти життя складають убивства.

Об'єктом убивства є людське життя.

Убивство - - це протиправне, навмисне або необережне позбавлення життя іншої людини.

Життя, як і більшість явищ об'єктивної дійсності, характеризується визначеним початковим і кінцевим моментом свого існування. При цьому початком життя варто вважати початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя є біологічна смерть, тобто необоротні зміни в центральній нервовій системі, зв'язані з зупинкою серця і припиненням дихальної функції. Закон в однаковій мірі охороняє життя будь-якої людини незалежно від його життєздатності, віку, моральних якостей і т.д.

Убивство -  це завжди позбавлення життя іншої людини. Самогубство або замах на самогубство злочином по діючий КК не визнається.

Об'єктивна сторона усіх видів убивств визначається в законі як злочину з матеріальним складом і характеризується наявністю трьох обов'язкових ознак:

1)  здійснення протизаконної дії або бездіяльності, що позбавляють життя іншої людини;

2)  настання наслідків у виді смерті іншої людини;

3)  наявності причинного зв'язку між діянням і настанням смерті.

Для позбавлення людини життя може бути застосоване як фізичний вплив (удар, постріл і т.п.), так і психічне (заподіяння щиросердечної травми, що викликало смерть і т.п.). У випадку здійснення убивства шляхом бездіяльності мова може йти про нездійснення винним дій, що запобігли би настання смерті за умови, що особа зобов'язана було і мало можливість їх зробити.

Убивство — це протиправне позбавлення людини життя. Випадки правомірного позбавлення людини життя при необхідній обороні, затримці злочинця і тому подібної суспільно корисної діяльності не визнаються убивством.

До числа ознак об'єктивної сторони навмисних убивств, що мають значення для кваліфікації, необхідно віднести спосіб і обстановку здійснення злочину.

Обов'язковою ознакою кінченого складу убивства є настання наслідку у виді смерті людини. При цьому повинна бути в наявності причинний зв'язок між дією або бездіяльністю винного і настанням смерті потерпілого.

Суб'єктивна сторона убивства характеризується як навмисною формою провини (із прямим або непрямим наміром - - статті 115 - 118 КК), так і необережною формою провини (злочинна самовпевненість і злочинна недбалість - ст.119 КК). До числа ознак суб'єктивної сторони навмисних убивств, що мають значення для кваліфікації, необхідно віднести також мотив, мета й емоційний стан винного в момент здійснення злочину.

Суб'єктом убивств, передбачених статтями 115 КК - «Навмисне убивство», 116 КК- - «Навмисне убивство, зроблене в стані сильного щиросердечного хвилювання» і 117 КК «Навмисне убивство матір'ю своєї новонародженої дитини», може бути фізична осудна особа, що досягла 14-літнього віку, тому що в цьому віці особа вже має можливість усвідомлювати протиправність чиненого їм діяння.

Суб'єктом убивства, передбаченого статтею 118 КК - «Навмисне убивство при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні мір, необхідних для затримки злочинця» і статтею 119 КК — «Убивство по необережності», може бути фізична осудна особа, що досягла 16-літнього віку.

Ряд складів убивства передбачають наявність яких-небудь додаткових ознак у суб'єкта, його що совершили.

Класифікація убивств

При класифікації окремих видів убивств у залежності від форми провини при їхньому здійсненні убивства підрозділяються на:

1)  навмисні убивства (статті 115 -    118 КК);

2)  убивство по необережності (ст. 119 КК).

Навмисні убивства у свою чергу розрізняються в залежності від наявності або відсутності обтяжуючих або пом'якшувальних обставин, зазначених у характеристиці окремих складів і поділяються на:

•  убивства без обтяжуючих і пом'якшувальних обставин (ч. 1 ст. 115 КК);

•  убивства при обтяжуючих обставинах (ч.2 ст. 115 КК);

•  убивства при пом'якшувальних обставинах (навмисне убивство, зроблене в стані сильного щиросердечного хвилювання - - ст. 116 КК; навмисне убивство матір'ю своєї новонародженої дитини - - ст. 117 КК; навмисне убивство при перевищенні меж необхідної оборони або при  перевищенні мір, необхідних для затримки злочинця - - ст. 118 КК). Навмисне убивство, зроблене при наявності як обтяжуючих, так

і пом'якшувальних обставин, підлягає кваліфікації як убивство, зроблене при пом'якшувальних обставинах (наприклад, навмисне убивство двох і більш осіб, зроблене в стані сильного щиросердечного хвилювання, варто кваліфікувати тільки по ст. 116 КК України).

83. НАВМИСНЕ УБИВСТВО БЕЗ ЗМ'ЯКШУЮЧИХ І БЕЗ ОБТЯЖУЮЧИХ ОБСТАВИН (4.1 СТ. 115 КК)

Об'єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК є людське життя.