Аналіз судової та слідчої практики. Зловживання владою та службовим становищем, перевищення влади

слідчої та судової практики, що розміщені у періодичних виданнях, зокрема у газетах „Юридична практика”, „Криминальное обозрение”, журналах „Вісник Верховного суду України”, "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", у збірниках рішень та місцевих газетах.

Як видно з розглянутих мною матеріалів судової практики, підставою для порушення кримінальних справ про зловживання владою та перевищення влади є дані, що містяться в повідомленнях громадян, установ, підприємств, організацій, а також у результаті безпосереднього виявлення органами міліції.

Найчастіше випадки перевищення влади зустрічаються у органах державної влади, місцевого самоврядування, бюджетних установах і тісно пов’язані з такими злочинами як хабарництво, привласнення майна, зокрема бюджетних коштів. Я вважаю, що це відбувається внаслідок недостатнього контролю громадськості за діяльність посадових осіб та недостатній прозорості деяких процедур, що дає змогу посадовим особам вчиняти зловживання своїм службовим становищем.

У якості прикладу я хочу надати витяг з ухвали Судової колегії у кримінальних справах ВСУ від 22.08.2000 р. за обвинуваченням М. у зловживанні владою. У даній справі йдеться про неправильну кваліфікацію дій М. як зловживання владою і неповне з’ясування обставин справи.

Зловживанням владою або службовим становищем називається використання службовою особою влади чи наданих їй службових повноважень всупереч інтересам служби для отримання матеріальної або іншої особистої вигоди, поєднане із заподіянням істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб.

Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК, є заподіяння службовою особою істотної шкоди державним, громадським чи охоронюваним законом правам і інтересам окремих осіб. При визначенні істотності заподіяної службовою особою шкоди враховують: характер наслідків, що настали, розмір і значущість матеріальних збитків, порушення особистих немайнових прав та інтересів громадян, кількість потерпілих від злочину і т. ін. (приховування розкрадання, перерва роботи підприємства, установи, невиконання виробничого плану, порушення конституційних прав громадян тощо). Істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У даному випадку ні судом, ні попереднім слідствомне було з’ясовано факт нанесення  істотної шкоди будь-чиїм інтересам.

Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст.364 УК, є нормальне виконання своїх службових функцій представниками влади або особами, що виконують організаційно-розпорядливі або адміністративно