Поняття та ознаки розбою. Об‘єкт розбою. Об‘єктивна сторона розбою

відповідних злочинів і у випадку їхнього здійснення однією особою (виконавцем), а при бандитизмі обов'язковою ознакою складу є наявність декількох осіб (банди);

10) обов'язковою ознакою бандитизму є озброєність (наявність зброї) у членів банди, у той час як дана ознака при насильницькому грабежі або розбої, вчиненим декількома особами, відсутня.[14]

Відмінність між розбоєм, вимаганням і насильницьким грабежем полягає:

1) у предметі посягання. Предметом грабежу і розбою виступає будь-яке державне або приватне майно - річ. Предметом вимагання є лише таке державне або колективне майно, яке перебуває у віданні чи під охороною особи, котру піддано вимаганню, а також право на майно;

2) у потерпілому. Потерпілим від грабежу і розбою може бути будь-яка особа (котра перешкоджає доступу до майна, заволодінню ним, утриманню майна). Потерпілим від вимагання можуть бути дві категорії осіб: а) особа, у відданні чи під охороною котрої перебуває майно, тобто та, що наділена певними повноваженнями стосовно майна - предмета вимагання або виконує щодо нього функції з охорони; б) особа, близька до вказаної першою;

3) у суспільно небезпечному діянні. При скоєнні грабежу злочинець сам вилучає (викрадає) майно, при розбої також застосовується погроза з метою заволодіння майном всупереч волі потерпілого. Для вимагання властивим є отримання майна ніби-то з волі потерпілого, однак це волевиявлення не справжнє, а спотворене, є реакцією на дії вимагателя, які полягають у вимозі передати майно під погрозою;

4) у змісті погрози. Грабіж і розбій вчиняються шляхом погрози тільки фізичним насильством, тобто заподіянням шкоди організму потерпілого. При вимаганні погроза куди ширша, охоплює погрозу не лише фізичним насильством, а й знищенням або пошкодженням майна, розголошенням відомостей, які ганьблять потерпілого;

5) в обсязі погрози. При грабежі має місце погроза насильством, не небезпечним для життя чи здоров'я, при розбої - погроза насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи. У складі вимагання обсяг погрози не конкретизований, тобто може бути погроза будь-яким насильством;

6) у характері погрози. При грабежі й розбої має місце погроза негайного застосування насильства, якщо вимоги грабіжника чи розбійника не буде задоволено. При вимаганні погроза виступає не як засіб пригнічення волі потерпілого до можливого опору, а засобом впливу на волю особи, колії їй нібито надається можливість вибору: задовольнити майнові вимоги чи піддатися насильству. Тому при вчиненні вимагання погроза носить характер віддаленої, реалізація якої можлива лише в майбутньому;

7) у меті застосування насильства. При грабежі й розбої реальне насильство виступає способом вилучення майна чи його утримання або способом отримання доступу до майна.[15]

7. Проблеми кваліфікації розбою.

Як вказує Я. Горбачовський, чинне кримінальне законодавство України передбачає кваліфікуючі ознаки, за наявності яких розбій визнається вчиненим за обтяжуючих обставин. Зазначені ознаки можна поділити на дві групи: 1) загальні, притаманні всім злочинам проти власності; 2) особливі, властиві тільки деяким, окремим способам злочинів проти власності.

Загальними кваліфікуючими ознаками розбою є:

а) повторність;

б) вчинення розкрадання за попереднім зговором групою осіб;

в) у великих розмірах;

г) вчинення розбою особливо небезпечним рецидивістом.

Особливими кваліфікуючими ознаками розбою є вчинення його:

а) за попередньою змовою групою осіб;

б) особою, яка раніше вчинила розбій чи бандитизм;

в) з проникненням у житло, приміщення чи інше сховище;

г)  із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

д) у великих чи особливо великих розмірах;

ж) організованою групою.[16]

Повторність як кваліфікуюча ознака розбою передбачена частиною