Кримінально-правову характеристику вчиненого злочину

іншими видами вбивств, представляє незрівнянно велику суспільну небезпеку.

             Як вказано у 11 Постанови ПВС України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи», як умисне вбивство з хуліганських мотивів за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК дії винного кваліфікуються,  коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства,  нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами  моралі, а  так  само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.

             Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 КК. Не можна кваліфікувати як вчинене з  хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку  розпочав  сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи з інших мотивів, що виникли на грунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 

Отже, умисним вбивством з хуліганських мотивів є умисне вбивство, вчинене на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само умисне вбивство без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.  У даному випадку у Петрова не було причини до вбивства Андрєєвої та Бодаєвої – відмова від танцю не є приводом до вбивства.

Об'єктивна сторона усіх видів убивств визначається в законі як злочину з матеріальним складом і характеризується наявністю трьох обов'язкових ознак:

1)  здійснення протизаконної дії або бездіяльності, що позбавляють життя іншої людини;

2)  настання наслідків у виді смерті іншої людини;

3)  наявності причинного зв'язку між діянням і настанням смерті.

Злочин вважається закінченим з моменту настання смерті іншої людини. Якщо по обставинах, що не залежить від волі винного, смерть потерпілого не наступила, учинене необхідно розглядати як замах на убивство.

У даному випадку стосовно заподіяння смерті Бодаєвої Петровим були зроблені усі необхідні дії, він наніс їй три удари ціпком у грудну клітину і залишив її лише коли подумав, що та вже мертва, тобто вчинив усі необхідні дії для заподіяння смерті Бодаєвій і був впевнений у її смерті.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК характеризується умисною формою вини. Мотив, мета й емоційний стан винного в момент здійснення злочину на кваліфікацію впливу не роблять.

Суб'єктом злочину може бути фізична осудна особа, що досягла 14 - літнього віку.

Стосовно заподіяння Бодаєвій тяжких тілесних ушкоджень дії Петрова