Перший примірник зберігається у вузі, другий - надсилається замовнику. Відповідно до відомостей, що вказані у картці, замовник самостійно або за погодженням з вузом оформлює направлення на роботу, яке є підставою для укладення трудового договору з молодим спеціалістом.[17]
У відносинах між навчальним закладом та особою, що навчається, зроблено наголос на договірному методі встановлення взаємних прав та обов'язків. Після зарахування на навчання за рахунок державного замовлення керівник вищого навчального закладу укладає зі студентом угоду, відповідно до якої останній зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідними кваліфікаційними характеристиками фахівця, прибути після закінчення закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати до бюджету вартість навчання в установленому порядку. Навчальний заклад, у свою чергу, повинен забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою та забезпечити його місцем працевлаштування. Ця угода має на меті захистити права студентів, гарантувати надання роботи за фахом, а також забезпечити інтереси замовників.
Щодо характеру правовідносин, які виникають між вузом та випускником, а також державним замовником, необхідно зазначити, що навчальний заклад наділений певним «посередницьким» статусом, що пов'язує випускника-спеціаліста та замовника. Уклавши угоду з керівником навчального закладу, студент стає суб'єктом правовідносин навчально-освітнього характеру з вузом, а, крім того, на нього покладається обов'язок
- вступити в трудові правовідносини з підприємством, установою, організацією, які представляють замовника після закінчення навчання.
Ще постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР № 459 від 21 травня 1964 р. передбачалось укладати контракти між студентами останніх курсів та підприємствами чи установами, згідно з якими випускники повинні були відпрацювати три роки відповідно до призначення комісії по персональному розподілу. На думку Ф.Левіант, це мало сприяти більш ефективному використанню молодих спеціалістів. Трудове правовідношен-ня виникає у цьому разі на підставі обов'язкового для обох сторін акта - акта направлення на роботу.
Стосовно природи угоди між навчальним закладом та особою, яка навчається, слід зауважити, що вона має своєю метою підготовку спеціалістів для роботи у замовника. Предметом є процес навчання та його результат, тобто сукупність знань і навичок, оволодівши якими випускник може отримати кваліфікацію спеціаліста відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Характеризуючи трудові правовідносини, що виникають як наслідок процесу працевлаштування молодого спеціаліста, потрібно зазначити, що порівняно з чинним раніше законодавством зазнали суттєвих змін деякі
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.