Основні договори в сфері торгівлі. Об‘єкти торгових угод. Основні договори при здійсненні торгівельної діяльності

ЗМІСТ:

І. Теоретичне завдання: Основні договори в сфері торгівлі

Вступ.                                                                                                            - 3

1. Поняття  торгового договору та суб‘єкти торгового договору.       - 4

2. Об‘єкти торгових угод.                                                                           - 9

3. Основні договори при здійсненні торгівельної діяльності.            - 12

Висновок.                                                                                                    - 18

ІІ. Контрольні запитання.                                                                        - 19

ІІІ. Практичне завдання.                                                                         - 22

Список використаних джерел.                                                               - 25

І. Теоретичне завдання: Основні договори в сфері торгівлі.

Вступ.

Темою моєї контрольної роботи є тема «Основні договори в сфері торгівлі».

Актуальність розгляду даної теми пояснюється тим, що за допомогою договорів, що  укладаються послідовно, продукція від виробника поступово просувається по різних категоріях торгових посередників до кінцевого споживача.

Суб’єкти торгового договору – це споживач і продавець. Споживачами можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» фізична  особа,  яка придбаває, замовляє, використовує або має намір  придбати  чи  замовити  продукцію  для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Обов'язковим суб'єктом торгової операції є торговець. Нині, за українським законодавством, до суб'єктів торгової операції можуть бути віднесені фізичні і юридичні особи як України, так і іноземних держав, здійснюючі торгівлю в широкому значенні слова.

Також у даній роботі слід приділити увагу такому питанню як об‘єкти торгових договорів. Актуальність розгляду даного питання полягає у тому, що далеко не всі види майна можуть продаватися, тобто бути товаром, деякі категорії майна обмежені у обігу,  продаж деяких видів об‘єктів заборонений взагалі, а для придбання деяких повинен бути спеціальний дозвіл.

У даній роботі мною будуть розглянуті окремі види торгових договорів, що допоможе з‘ясувати їх специфіку, сферу застосування, суб‘єктний склад та інші суттєві умови.

1. Поняття  торгового договору та суб‘єкти торгового договору.

Поняття торгового договору є основним в торговому праві. Через ряд договорів по придбанню і збуту, що послідовно укладаються, продукція від виробника поступово просувається по різних категоріях торгових посередників (торговців оптових, напівоптових, роздрібних і т.д.) до споживача.

Торгові закони не завжди містять спеціальні правила про порядок висновки і виконання торгових операцій, унаслідок чого до цих операцій застосовуються загальні цивільно-правові норми про складання, тлумачення і ін. договорів і зобов'язань. Внаслідок цього торгова операція може бути визначена як двостороння операція (договір) по придбанню і збуту продукції і наданню відповідних послуг.

Як вказує П.П. Подцерковний, торгові операції можуть бути поділені на види по різних підставах. Ще на початку XX століття торгові операції підрозділялися на дві категорії, залежно від того, чи одержувала прибуток одна сторона операції або обидва:

1)  односторонні - торгові для однієї сторони і цивільні для іншої (наприклад, я купую в магазині матерію; для мене цей договір - цивільний договір купівлі, а для господаря магазина - торговий договір);

2)  двосторонні - торгові для обох сторін (наприклад, купець купує у фабриканта товар для подальшого перепродажу)[1].

Майно у власність іншої особи може бути передане за договорами: