Форма державного устрою: поняття і види. Об’єкт правопорушення

однорідних взаємопов’язаних прав, свобод, цінностей, на які посягає визначена група правопорушень. За ознакою родового об’єкта будується вся система Особливої частини Адміністративного та Кримінального кодексів, тобто здійснюється поділ Особливої частини на розділи.

Безпосередній об’єкт з правопорушення  - це конкретні права, свободи, блага, цінності, яким завдається шкода або створюється небезпека заподіяння шкоди вчиненням правопорушення, що підпадає під ознаки конкретного складу.

Безпосередній об’єкт правопорушення класифікується в залежності від пріоритету об’єктів, яким заподіюється безпосередня шкода конкретними видами правопорушень (класифікація по горизонталі). За даною ознакою безпосередній об’єкт поділяється на основний, додатковий і факультативний.

Основний безпосередній об’єкт – це найбільш важливі, визначаючі місце складу у структурі Особливої частини КУпАП або КК, охоронювані конкретною правовою нормою права, свободи, блага, цінності, яким завдається шкода або які ставляться у небезпеку заподіяння шкоди при вчиненні конкретного правопорушення.

Додатковий безпосередній об’єкт – це права, свободи, блага, цінності, яким шкода завжди заподіюється попутно з основним об’єктом при вчиненні конкретного правопорушення.

Факультативний безпосередній об’єкт – це права, свободи, блага, цінності, яким при вчиненні конкретного правопорушення шкода  може заподіюватись не завжди.[9]

Оскільки основним об’єктом правопорушення є правопорядок, то доцільним буде розглянути цей об’єкт правопорушення детальніше. Отже, правопорядок є важливою умовою реалізації інститутів демократії, оскільки вони розвиваються на базі всебічного зміцнення законності.

Потрібно зазначити, що зміст правопорядку розуміють у двох якостях: у матеріальному та юридичному (державно-правовому) розумінні.

Отже, матеріальний зміст правопорядку являє собою систему реальних впорядкованих відносин в громадянському суспільстві, з правомірною поведінкою їх учасників, як результат їхніх об’єктивних потреб. В матеріальному змісті правопорядку виражається закономірність його виникнення, розвитку і функціонування в процесі взаємозв’язку з економікою, політикою, культурою.

Юридичний (державно-правовий) зміст правопорядку – це система реалізованих прав, обов’язків, відповідальності громадян, тобто результат встановлення режиму законності, упорядкованості і урегульованості