Правовий статус податкового агенту. Актуальнiсть теми. Вихідні засади правового регулювання статусу учасників податкових правовідносин

фінансової правосуб'єктності, яка деталізує міжгалузевий підхід залежно від особливої мети регулювання поведінки учасників податкових відносин;

в)  підгалузевому рівні, що зумовлює особливості прояву фінансово-правових конструкцій в сукупності норм, які становлять підгалузь податкового права;

г)  інституційному рівні, завдяки якому деталізуються права й обов'язки платника податків стосовно окремого типу податку чи збору.

2.  Зміст інституту «взаємозалежних осіб» передбачає поєднання податково-правових норм, які реалізують регуляторну та контрольну функції у фінансово-правовому регулюванні, на підставі чого цей інститут можна визначити як галузевий, комплексний. Виступаючи фінансово-правовим інститутом, він, з одного боку, здійснює регуляторний вплив на поведінку учасників податкових правовідносин, закріплюючи права й обов'язки осіб, між якими формується специфічний зв'язок при справлянні податкового обов'язку; з іншого боку – інститут виступає охоронним інститутом, який об'єднує норми, що впорядковують контрольні дії податкових органів за трансфертним ціноутворенням.

3.  Визначаючи права й обов'язки податкового агенту, треба чітко розмежовувати його та представника платника податків:

а)  в основі податкового представництва лежить три підстави (угода між представником і платником податків; норма закону про оподаткування; рішення компетентного органу), тоді як права й обов’язки податкового агенту виникають на підставі законодавчої норми;

б)  податковий агент реалізує сукупність обов'язків щодо утримання податку з платника податків і перерахування його у відповідний бюджет, тоді як за представником платника податків може бути закріплена лише частка податкових обов'язків згідно з угодою.

4.  Підстави застосування інституту податкового представництва мають бути пов'язані з трьома умовами: а)  неможливістю особи самостійно виконувати обов'язки щодо справляння податкового обов'язку;

б)  бажанням платника податку користуватися послугами більш досвідченої та фахової особи при розрахунку, визначенні та перерахуванні коштів у рахунок податкового обов'язку;

в)  при реалізації податкового обов'язку фізичною особою під час отримання коштів від юридичної особи у формі заробітної плати або інших виплат, які входять до бази оподаткування.

5.  Визначальною рисою відносин представництва є похідність правосуб'єктності податкового представника. В умовах податкового представництва реалізація прав та обов'язків представника (податкова дієздатність) стосується лише правосуб'єктності тієї особи, яку вони представляють. Податковий представник не може своїми діями набувати, змінювати або припиняти власні права