Підстави виникнення інвестиційних правовідносин їх елементи та особливості

ЗМІСТ

1. Підстави виникнення інвестиційних правовідносин їх елементи

та особливості.                                                                                                     - 3.

2. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями та

іноземних підприємств за законодавством України.                                  - 9.

3. Практичне завдання                                                                                    - 16.

Список використаних джерел                                                                        - 18.

1. Підстави виникнення інвестиційних правовідносин, їх елементи та особливості

Як зазначає Р.Б. Шишка, центральним елементом будь-якої юридичної конструкції є права і обов'язки виникають у відповідних суб'єктів, точніше, їх "типова будова". Формою, в якій виникають, живуть і здійснюються суб'єктивні права як засіб задоволення різноманітних інтересів громадян, юридичних осіб державних і муніципальних утворень, є цивільні правовідносини. Значить, і інтереси учасників інвестування також реалізуються через участь у відповідних правовідносинах, що виникають між особою, яка здійснила інвестування майна (інвестором), та особою, що використовує засоби інвестування - організатором інвестування.

Інвестиційні правовідносини, що виникають на підставі договорів слід класифікувати наступним чином:

- членські правовідносини;

- правовідносини обов'язкового характеру.

До членських правовідносин відносяться:

- акціонерні правовідносини (акціонер - акціонерне товариство);

- правовідносини вкладник - командитне товариство;

- відносини членства в житловому накопичувальному кооперативі.

До правовідносин зобов'язального характеру відносяться:

- правовідносини, що виникають з облігаційної позики;

- правовідносини, що виникли з договору банківського вкладу;

- правовідносини, що виникли з "пенсійного" договору;

- правовідносини, що виникають з договорів пайової участі в будівництві багатоквартирних житлових будинків і іншої нерухомості;

- правовідносини, права інвестора в яких засвідчуються інвестиційним паєм[1].

Інвестиційні відносини іноді виділяють в самостійну групу відносин. Видається, кваліфікація інвестиційних відносин як самостійних буде не зовсім точна, оскільки на підставі виникнення зазначених правовідносин - членських та зобов'язальних - лежать договори, які мають різну правову природу.

В даному випадку правий А.Музиченко, кажучи про те, що поділ договорів на інвестиційні та неінвестиційні носить не більш ніж допоміжний характер. "Різниця між інвестиційною і неінвестиційною угодою полягає, у мотиві її здійснення, але не в її основі", - відзначає вказаний автор. По суті, мова йде про комплекс неоднорідних, різних за своєю природою правовідносин, і говорити про існування самостійної групи інвестиційних відносин, таких, як, наприклад, зобов'язальні правовідносини, не представляється можливим.

Термін "інвестиційні правовідносини" в даному випадку використаний як досить умовний. Об'єднує разом інвестиційні відносини дві обставини. По-перше, це мета, з якою суб'єкти вступають у відносини, оскільки за допомогою участі в таких стосунках відбувається реалізація інвестиційного інтересу. І при цьому інші, неінвестиційні відносини, не можуть бути