випливає з назви цієї категорії розпоряджень, вони кваліфікуються «нормами», хоча в спеціальній літературі чітко виражений і прямо протилежний погляд на правовий характер колізійних норм.
Проте очевидно, що на відміну від інших норм внутрішнього права, що зустрічаються в нормативному масиві і виконують іноді функцію переадресування (відсилання) регулювання до інших національно-правових розпоряджень даної держави, колізійні норми володіють іншими якостями принципового порядку, які не дозволяють кваліфікувати їх технічними прийомами, що опосередковують більш зручну юридичну техніку правотворчості[2].
Колізійною називається норма міжнародного приватного права, яка не вирішує безпосередньо певного питання правовідносин, а тільки зазначає, що ці правовідносини мають регулюватися правом тієї чи іншої держави. Причому географічні чи офіційні назви держав світу здебільшого не наводяться.
Колізійне право - сукупність правових норм, інститутів національного та міжнародного права, що мають своєю метою забезпечувати вибір права в умовах конкуренції правових норм (актів). Це передбачені правовими (у тому числі і договірними) актами норми права, які закріплюють юридичні засоби (способи, механізми, процедури) вирішення колізій у законодавстві шляхом вибору того нормативного акта, який повинен бути застосований до розглянутого випадку. В юридичній практиці застосовуються кілька способів вибору.
По-перше, якщо є розбіжність між актами, виданими одним і тим же правотворчим органом (тобто однакової юридичної сили), то застосовується акт виданий пізніше. Така розбіжність можлива в силу того, що прийняття нового акта не завжди супроводжується одночасним скасуванням застарілих актів з того ж питання. Зокрема, для багатьох законів, застосовуваних в останні роки, характерним є відсутність правил про скасування або зміну раніше діючих норм. По-друге, при розбіжності між загальним і спеціальним актом (нормою права) перевага віддається спеціальному, якщо його не скасовано. По-третє, якщо різні за змістом норми містяться в актах, прийнятих різними правотворчими органами, то застосовується норма, прийнята вищестоящим органом.
Іншими словами, суть даного способу (правила) полягає в тому, що прийнятий нормативний акт поглинає повністю або у відповідній частині дію раніше прийнятий з цього приводу акт рівної або більш низької юридичної сили. Так, правила нового закону паралізують дію відповідних правил раніше прийнятих законів і підзаконних актів. Закон, в той же час може встановлювати і інший порядок вибору правил[3].
2. Структура колізійної норми.
За твердженням Г.К. Дмітрієвої, структура колізійної норми відповідає функціональному призначенню колізійного права, покликаного забезпечити вибір права, компетентного регулювати приватні правовідносини, ускладнені іноземним елементом. Вона складається з двох елементів: обсягу і прив'язки. Обсяг - це зазначення виду приватного правовідношення з іноземним
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
